М’язова система

М’язова система – частина опорно-рухової системи. У нашому тілі близько 600 м’язів. За місцем розташування вони поділяються на м’язи голови, шиї, тулуба, кінцівок. М’язи вико­нують безліч функцій. Рухаючи кістки, до яких вони прикріплені, м’язи забезпечують переміщен­ня тіла у просторі й підтрим­ку його рівноваги, дають мож­ливість прибирати різні пози, вимовляти різноманітні звуки, здійснювати жувальні й ковталь­ні рухи. М’язова маса становить приблизно 50 % загальної маси тіла.

Кістякові м’язи — найбільша група м’язів нашого тіла. Це і найбільші м’язи. Вони беруть участь у різноманітних рухах тулуба й кінцівок. Кістякові м’язи утворені поперечносмугастою м’язовою тканиною. У її волокнах є елементи (міофібрили), що забезпечують одночасне ско­рочення одних і розслаблення інших м’язів. М’язові волокна розташовуються паралельно одне одному й об’єднані в пучки, зв’язані про­шарком зі сполучної тканини. Кінці пучків переходять у сухожилля, за допомогою яких м’язи прикріплюються до кісток кістяка.

Кістякові м’язи йдуть від однієї кістки до іншої через суглоб, що їх з’єднує, і працюють пара­ми, але у протилежному напрямку. М’яз-згинач має парний м’яз-розгинач, привідний м’яз пра­цює в парі з відвідним м’язом і т. д. Усі види ру­хів м’язи-антагоністи виконують спільно, скоро­чуючись по черзі. Навіть у найпростіших рухах беруть участь кілька м’язів.

Рухами м’язів, що зроблені свідомо (згинання й розгинання спини, рух пальців під час гри на музичному інструменті тощо), керує головний мозок. У його правій півкулі є вищі рухові центри, що відповідають за роботу певної групи м’язів (тулуба, голови, пальців рук тощо). Завдяки нервовим закінченням, розташованим у м’язовій тканині, скорочення м’язів може відбу­ватися й без участі головного мозку. Рухами м’язів, здійснюваними рефлекторно (незалежно від сві­домості), керує спинний мозок, у якому містяться виконавчі нервові клітини (нейрони). У відповідь на подразнення нервових закінчень, які містяться у м’язі, у нейроні спинного моз­ку виникає хвиля збудження (нервовий імпульс). Довгим відростком нейрона (аксоном) імпульс по­вертається до м’яза й викликає його мимовіль­не скорочення (здійснюється безумовний реф­лекс). Шлях, який проходить імпульс від нерво­вих закінчень м’яза до спинного мозку й назад до м’яза, називається рефлекторною дугою. Витрати енергії під час роботи м’язів великі. Ії запас м’язи накопичують у власних клітинах, витягаючи поживні речовини із крові, якою вони добре забезпечуються. Якщо м’язи працюють за­надто довго (біг на довгі дистанції, гра у футбол тощо), у них накопичується молочна кислота, що викликає відчуття болю. Після відпочинку біль минає. Прискорити цей процес можна, прийняв­ши гарячу ванну або душ і зробивши масаж м’язів. Так вчиняють спортсмени після тренувань.

Сухожилля – це дуже міцні тяжі зі сполучної ткани­ни. Вони складаються з окремих волокон, зібраних у пучки. На одному кінці м’яза волокна сухожил­ля переплітаються з м’язовими волокнами і йдуть у глиб м’яза, а на іншому – вплітаються в окіс­тя. Довгі м’язи зазвичай закінчуються циліндрич­ними сухожиллями, а короткі м’язи – пластинчас­тими. Сухожилля згиначів пальців кисті й сто­пи оточені оболонками (синовіальними піх­вами). Під час здійснення пальцями ковзних рухів вони виділяють рідину, що зменшує тертя. На відміну від зв’язок сухожилля не розтягуються, тому від скорочення м’яза кістка переміщується. Наприклад, литка кріпиться до п’яткової кістки ахіллесовим сухожиллям, що піднімає п’яту під час ходіння або бігу.

Один коментар

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Scroll To Top
.