Home / Органи кровообігу / Будова і робота серця

Будова і робота серця

Будова серця. Серце лежить у грудній порожнині. Воно має форму конуса, основа якого знаходиться проти другого, а верхівка проти п’ятого міжреберного проміжку. Зовні серце вкрите сполучнотканинною оболонкою — навколосерцевою сумкою.

Стінка серця утворена поперечносмугастим м’язом, що скоро­чується поза нашою волею. У передсердях м’язова стінка дуже тонка, у лівому шлуночку вона набагато товща, ніж у правому.

Прохід між передсердям і шлуночком закривається стулко­вим клапаном. Стулки являють собою тонкі, але щільні плівки, що мають добру опірність проти розтягу. Від їх країв відходять сухожильні нитки, які прикріплюються до внутрішньої поверхні шлуночків.

Крім стулкових, серце має ще півмісяцеві клапани. Вони роз­міщуються на межах лівого шлуночка з аортою і правого шлу­ночка з легеневою артерією.

Ритм серцевих скорочень. Серце працює ритмічно: скорочення його м’язів правильно чергуються з розслабленнями.

Коли кров надходить у передсердя, м’яз усього серця розслаб­лений і перебуває в стані спокою. Стулкові клапани в цей час від­криті і кров без затримки перетікає в шлуночки.

В наступний момент відбувається одночасне скорочення обох передсердь, і рештки крові викидаються з них у шлу­ночки. Виштовхнувши кров, передсердя розслаблюються і почи­нають знов наповнюватись кров’ю.

Зараз же починається скорочення обох шлуночків. Під тиском крові, яка заповнює шлуночки, стулкові клапани за­криваються. Через те що натяг сухожильних ниток не дає клапа­нам прогнутися у бік передсердь, кров не може туди повернутися.

В результаті скорочення шлуночків в їх порожнинах наростає тиск крові. Коли він перевищує тиск в аорті і легеневій артерії, відкриваються півмісяцеві клапани, і кров переходить у велике і мале кола кровообігу.

Слідом за скороченням шлуночків починається їх розслаблення. Протягом деякого часу все серце перебуває в стані відносного спо­кою. Цей період називається загальною паузою серця. Півмісяцеві клапани в цей час під тиском крові в аорті і легеневій артерії за­криваються і не дають крові повертатися в серце.

За паузою іде скорочення передсердь, потім шлуночків, знову настає загальний спокій — і так все життя людини. Цю ритміч­ність серцевої діяльності можна спостерігати на розтятій жабі, що перебуває під наркозом.

Робота серця. Робота відділів серця неоднакова. Вона дуже мала у передсердь, що переганяють кров у шлуночки. Найбільша робота у лівого шлуночка, який переборює при своєму скороченні тиск крові в аорті. Це пояснює, чому серцевий м’яз тонкий у перед­сердях, а найбільшої товщини досягає у лівому шлуночку. Тут, як і в інших органах, між функцією і будовою існує тісна взаємозалежність.

Серце дорослої людини скорочується протягом хвилини від 60 до 90 раз, в середньому 75 раз. Отже, один цикл скорочення триває 0,8 секунди. З цього часу на скорочення передсердь іде 0,1 секунди, шлуночків — 0,3 секунди, а загальна пауза серця триває 0,4 секунди. Якщо частота серцевих скорочень збільшується, час кожного циклу зменшується. Це відбувається, головним чи­ном, за рахунок укорочення загальної паузи серця.

Кількість крові, яку викидає кожний шлуночок за одно скоро­чення, у здорової людини становить в середньому 70 куб. см. Як­що число скорочень на хвилину взяти за 75, то об’єм крові, яку виштовхує один шлуночок протягом хвилини, дорівнюватиме 5,25 літра.

Енергія, необхідна для роботи серця, звільняється при хімічному розпаді і окисленні органічних сполук, що входять до складу його м’яза. Замість зруйнованих речовин у серцевому м’язі весь час утворюються нові за рахунок тих поживних матеріалів, що приносить кров.

На серце припадає 1/200 ваги тіла, а по вінцевих судинах, що його живлять, протікає 1/10 частина всієї крові організму.

Тренування серця. Сон — це стан найбільшого спокою, при якому потреба клітин у кисні і поживних речовинах стає наймен­шою. В цей час ослаблюється і робота серця: воно рідше скоро­чується і при кожному скороченні менше викидає крові.

Уже з першими рухами тіла при вставанні з ліжка серце збіль­шує свою роботу. У міру того як посилюється діяльність людини, дедалі більше наростає і робота її серця. Це здійснюється двома шляхами: 1) прискоренням скорочень і 2) посиленням їх, через що стає більшим об’єм крові, що викидається при кожному скороченні. Здатність серця збільшувати свою роботу задовольняє зростаючі під час фізичної праці потреби клітин у кисні і поживних речовинах.

Межа, до якої серце підвищує свою роботу, у різних людей неоднакова. У людини, що займається фізичною працею, серце збільшує роботу в 6 раз, бо здатне подвоїти кількість скорочень і потроїти об’єм крові, що викидається при кожному скороченні. Серце людей, які займаються розумовою працею і ігнорують фіз­культуру, теж подвоює кількість скорочень за хвилину. Проте об’єм викидуваної крові таке серце може збільшити тільки в пів­тора раза, тому й робота його збільшується лише в три рази.

Велике навантаження серце дістає не тільки при фізичній праці. Немалі вимоги ставляться до нього при захворюванні та при під­вищенні температури. Дуже часто причиною смерті людини є не хвороба, від якої її лікують, а зупинення серця, яке не справилося з підвищеним навантаженням.

Звідси випливає необхідність тренувати серце, тобто-вправляти його у виконанні підвищеного навантаження. Прекрас­ними формами тренування є фізична праця, ранкові зарядки, прогулянки, ходьба, біг, катання на ковзанах і лижах. Тренуван­ня повинно проводитися систематично, щодня і з таким розрахунком, щоб навантаження серця збільшувалося поступово. Якщо вправа стає важкою, ЇЇ треба негайно припиняти.

Форма щоденних вправ і їх тривалість залежать від стану сер­ця, тому тренувати його треба під контролем лікаря.

Comments:

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top