Будова нирки

будова нирки Головним органом, що підтримує сталість внут­рішнього середовища організму, є нирки. Вони забезпечують ста­лість фізико-хімічних властивостей крові, регулюють водний баланс організму, виводять продукти обміну та інші токсичні речовини. Стінки нирок мають два шари, що складаються з кіркової і мозко­вої речовин. Шар мозкової речовини поділяється на окремі пірамід­ки нирковими колонками кіркової речовини, яка проникає в мозко­вий шар. Вершини пірамідок утворюють сосочки, які переходять спочатку в малі, а потім у великі ниркові чашки. Із великих нирко­вих чашечок утворюються ниркові миски, від яких відходять сечо­води, що впадають в сечовий міхур, з якого сеча по сечовивідному каналу виводиться назовні. Функціональною одиницею, тобто такими утвореннями структур, в яких відбувається сукупність фізіо­логічних процесів, які забезпечують утворення сечі, є нефрон. В нефроні розрізняють такі відділи: 1) капсулу клубоч­ка (Шумлянського — Боумена); 2) проксимальний сегмент, до яко­го входять звивистий і прямий канальці; 3) петля нефрона (Генле), яка складається із тонких низхідного і висхідного колін; 4) дис­тальний сегмент — складається із товстого висхідного коліна пет­лі нефрона і дистального звивистого канальця, який переходить у збиральні трубочки. Збиральні трубочки зливаються і утворюють більш крупні колектори, які відкриваються на верхівці сосочка. В кожній нирці міститься близько 1 млн. нефронів.

Здатність нефрона утворювати сечу зумовлена анатомічними властивостями його структур. Нефрон починається капсулою клу­бочка, утвореною із розширеної частини звивистих капілярів. До капсули підходить широка артеріола, яка в середині капсули утво­рює клубочок із 50 капілярних петель. Внутрішня стінка капсули щільно прилягає до капілярів, утворюючи базальну, або фільтрую­чу, мембрану. Від капілярних петель відходить вузька виносна ар­теріола, по якій кров відтікає з клубочка. Різниця в діаметрі вхід­ної і вихідної кровоносних судин забезпечує підтримання високого тиску крові (120-126 гПа) всередині капілярного клубочка.

В нирках розрізняють два типи нефронів: кіркові і юкстамедулярні. Клубочок кіркового нефрона лежить у зовнішній зоні кірко­вої речовини, а юкстамедулярний розташований на границі кірко­вого і мозкового шарів. Через юкстамедулярні клубочки кров із ар­терій може прямо потрапляти у венозну систему. В нормі майже всі юкстамедулярні клубочки закриті і 80% крові переходить через звичайні нефрони.

Особливістю кровопостачання нирок є наявність подвійної сіт­ки капілярів. Перша сітка капілярів утворює клубочок ниркового тільця, а друга — обплітає звивисті канали нефрона. Капіляри дру­гої сітки на відміну від капілярів клубочка збираються в дрібні ве­ни, які, укрупнюючись, утворюють ниркові вени, останні впадають в нижню порожнисту вену.

У місці впадання артеріоли в клубочок знаходяться групи епі­теліальних клітин із значною кількістю нервових волокон, разом вони утворюють юкстагломерулярний навколоклубочковий комплекс. Клітини цього комплексу мають внутрішньосекреторну функ­цію — виділяють в кров речовину ренін, яка бере участь в регуляції артеріального тиску і ниркового кровообігу.

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top