Home / Нервова система / Будова та функції нервової системи

Будова та функції нервової системи

Нервова система забезпечує узгоджену діяльність різних органів і систем, зв’язок організму із зовніш­нім середовищем, регулює та координує усі процеси, що відбуваються в організмі, пристосовуючи обмін речовин до умов, що змінюються. Основна форма діяльності нервової системи — рефлекс (реакція організму на зовнішні та внутрішні подразнення).

Головна структурна й функціональна одини­ця нервової системи – нейрон. З нейронів утворе­на нервова тканина. Нейрон складається з тіла (од­ноядерна клітина) і відростків, що відходять від нього, – дендритів (коротких) і аксона (довгого). Аксони мають нервові закінчення й називають­ся нервовими волокнами. Кілька нервових во­локон, що мають спільну оболонку, утворюють нерв. Уздовж великих нервів розташовані нер­вові вузли – скупчення допоміжних нервових клітин (глій), завдання яких – живити й захищати нейрони.

За виконуваними функціями нейрони поділяють­ся на чутливі, рухові та вставні. Чутливі (доцент­рові) нейрони проводять нервові імпульси від рецепторів (чутливих нервових утворень) до від­повідних ділянок головного мозку (зорова, слухова та інші зони). Рецептори розрізняють­ся за видами сприйманих подразнень (механо-рецептори, терморецептори, світлочутливі, або фоторецептори, тощо). Вони є частиною ана­лізаторів – нервових утво­рень, які здійснюють сприй­няття та аналіз сигналів, що надходять із зовнішньо­го та внутрішнього середо­вища організму. До аналі­заторів належать органи чуття, що забезпечують зір, слух, нюх, дотик тощо.

Рухові (відцентрові) нейрони передають команди від головного мозку виконавчим органам, піс­ля чого виникає певна реакція людини на таке подразнення. Зв’язок між чутливими й руховими нейронам здійснюють вставні нейрони. За анатомічними ознаками розрізняють цент­ральну нервову систему (ЦНС), куди входять головний і спинний мозок, та периферичну нер­вову систему (ПНС), що включає нерви, які від­ходять від ЦНС, нервові вузли і сплетіння. За ви­конуваними функціями нервова система поділя­ється на соматичну і вегетативну. Соматична система координує рухи тіла, керує роботою м’язів, а вегетативна керує роботою усіх внутрішніх органів. Вегетативна нервова система, у свою чергу, складається із симпатичної й пара­симпатичної нервової системи. Вплив цих систем на роботу органів протилежний за ефектом (сим­патична посилює, а парасимпатична послаблює їхні функції). Спільно вони оперативно регулю­ють роботу внутрішніх органів.

Через нервову систему замикаються усі рефлек­си: виділення слини при подразненні смакових рецепторів язика, відсмикування руки при под­разненні терморецепторів (опік тощо). Рефлекси здійснюються по рефлекторних дугах. Це шлях, яким проходять нервові імпульси від рецепто­рів до виконавчого органа. Кожна рефлектор­на дуга складається з рецепторів, що сприймають подразнення; нервів, що передають його до цент­ральної нервової системи; нервів, що передають збудження на виконавчий орган, діяльність якого змінюється в результаті рефлексу. У здійснен­ні більшості рефлексів провідну роль відіграє спинний мозок.

Comments:

Один коментар

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top