Home / Кістково-м'язова система / Будова та з’єднання кісток таза

Будова та з’єднання кісток таза

Пояс нижньої кінцівки, або таз, складається з двох тазових кіс­ток, вони ще мають назву безіменних і крижової кістки. Тазові кістки з’єднані напівсуглобом — симфізом.

Тазова кістка складається з трьох кісток: клубової, сід­ничної та лобкової. Всі три кістки до 15—16-річного віку з’єднані хрящем (синхондроз), після чого хрящ костеніє в ділянці кульшової западини, всі три кістки зростаються тілами, внаслідок чого утво­рюється монолітна тазова кістка.

Клубова кістка розміщена у верхній частині тазової кістки, складається з тіла, яке утворює верхню частину кульшової западини й крила, яке зверху має клубовий гребінь. Спереду гребінь утворює передньоверхню й передньонижню клубову ость, а ззаду відповідно — задньоверхню і задньонижню клубову ость. Під ниж­ньою остю міститься велика сіднична вирізка. Внутрішня поверхня крила ввігнута й має назву клубової ями, нижче якої розташована дугоподібна лінія. На задній поверхні крила є вушкоподібна суглобо­ва поверхня для з’єднання з такою ж поверхнею крижової кістки. Зовні крило має три сідничні лінії (верхню, нижню й задню) для прикріплення однойменних м’язів таза.

Сіднична кістка міститься в нижній частині тазової кіст­ки, має тіло й дві гілки. Тіло її утворює задню частину кульшової западини. Від тіла починається верхня гілка, яка переходить у нижню. Разом вони утворюють сідничний бугор, вище нього міститься сіднична ость. Вище ості є велика, а нижче неї — мала сіднична ви­різки.

Лобкова кістка лежить попереду тазової кістки. Вона має тіло, яке утворює передню частину кульшової западини й дві гілки — верхню та нижню. Вздовж верхньої гілки є лобковий гребінь, який закінчується лобковим горбком. Верхня й нижня гілки лобко­вої кістки, з’єднуючись між собою, утворюють кут, зовнішня по­верхня якого дещо видовжена й шорстка. Цими поверхнями дві лобкові кістки з’єднуються між собою за допомогою хряща й утво­рюють лобкове зрощення — симфіз, що замикає таз спереду. Гілки лобкової кістки, з’єднуючись з гілками сідничної кістки, утво­рюють затульний отвір. Тіла трьох тазових кіс­ток, після їх зрощення, утворюють глибоку кульшову западину — суглобову поверхню для зчленування з головкою стегнової кістки.

Таз людини утворюється двома тазовими кістками, кри­жовою кісткою й куприком, поділяється на великий і малий; з боків їх розділяє дугоподібна лінія клубової кістки, ззаду — мис крижо­вої кістки, спереду — гребінь лобкової кістки й верхній край лоб­кового зрощення (симфіза). Симфіз — це синхондроз, утворений волокнистим хрящем, у якому є невелика щілина, причому в жінок вона значно більша, ніж у чоловіків. У вагітних жінок хрящ симфі­за має властивість пом’якшуватися, й під час пологів щілина дещо, збільшується, що сприяє легшому проходженню плода крізь малий таз.

Будова та з'єднання кісток таза

Статеві відмінності таза добре помітні в ділянці підлобкового ку­та: у чоловіків він гострий (приблизно 70—75°), у жінок — тупий (90—100°). Кут таза утворює так звану лобкову дугу. Крила клубової кістки у жінок ширші й розташовані більш горизонтально, тоді як у чоловіків вони майже перпендикулярні. В тазі чоловіка й жінки передньозадні та бічні виміри великого таза різняться. Так, у жінок вони в середньому на 3—4 см більші, ніж у чоловіків. Канал спин­ного мозку жіночого таза має форму циліндра, чоловічого — конуса.

Кістки таза з’єднуються між собою спереду напівсуглобом — симфізом, збоку малорухомим амфіартрозом, який міститься між вушкоподібними поверхнями крил клубових кісток і крижової кістки.

Амфіартрози закріплені короткими міцними зв’язками. Крім них є ще дві довгі зв’язки. Обидві вони починаються віялоподібно, перша — від крижової кістки й куприка, друга — від крижової кістки. Перша прикріплюється до сідничного бугра, друга — до сідничної ості. Ззаду клубовий гребінь з’єднується з поперечними відростками V поперекового хребця міцною клубово-поперековою зв’язкою. Крижова кістка з куприком з’єднуються синхондрозом який не костеніє до глибокої старості. Затульний отвір затягнутий затульною перетинкою.

Може бути корисне: Загальна характеристика збудливих тканин

Один коментар

  1. Pingback: Парасимпатична частина | Анатомія

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top