Гомілка складається з двох кісток — великогомілкової й малогомілкової. Великогомілкова кістка лежить медіально, а малогомілкова — латерально.
Великогомілкова кістка. Тіло цієї кістки має тригранну форму, завдяки чому на ньому є три поверхні : медіальна, бічна й задня. Медіальна й бічна поверхні утворюють передній край, що у верхньому відділі переходить у горбистість, до якої прикріплюється сухожилок чотириголового м’яза стегна. Задня й бічна поверхні цієї кістки, сполучаючися між собою, утворюють міжкістковий гребінь, розташований латерально. Проксимальний епіфіз кістки потовщений, має два виростки з суглобовими поверхнями — медіальний і бічний. Між виростками міститься міжвиростковий горбок, до якого прикріплюються зв’язки. На бічному виростку збоку є суглобова поверхня для зчленування з головкою малогомілкової кістки. Дистальний епіфіз має дві суглобові поверхні: нижньою поверхнею кістка з’єднується з надп’ятковою кісткою заплесна, а бічною — з малогомілковою кісткою. З медіального боку на дистальному епіфізі є міцний виросток — кісточка, що теж має суглобову поверхню для з’єднання з надп’ятковою кісткою.
Малогомілкова кістка має довге й тонке тіло тригранної форми, з такими ж поверхнями, як і великогомілкова кістка. Поверхні відділяються одна від одної переднім, заднім та міжкістковим краями. Проксимальний епіфіз має головку з суглобовою поверхнею, за допомогою якої малогомілкова кістка зчленовується з великогомілковою. Дистальний епіфіз масивніший за проксимальний, має потовщену бічну кісточку, на медіальній поверхні якої є суглобова поверхня для з’єднання з надп’ятковою кісткою.
Суглоб коліна утворений дистальним епіфізом стегнової кістки, суглобовими виростками проксимального епіфіза великогомілкової кістки і наколінником. Суглоб за формою належить до блокоподібно-кулястих. У ньому можливі такі рухи: згинання й розгинання як у блокоподібному суглобі, а при зігнутому коліні суглоб стає кулястим і в ньому можливе також обертання навколо вертикальної осі, відведення й приведення. Суглобові поверхні кісток, що утворюють колінний суглоб, не цілком конгруентні, тому між ними є два меніски, котрі мають форму неповних кілець і лежать на суглобовій поверхні проксимального епіфіза великогомілкової кістки. Своїми кінцями меніски прикріплені зв’язками до міжвиросткового горбка гомілки. Зовнішнім потовщеним краєм меніски з’єднуються з суглобовою капсулою, а внутрішній загострений і вільний край оточує отвір кільця. Отвір меніска сполучає два відділи суглоба, що лежать вище й нижче нього. Всередині суглоба є дві схрещені зв’язки, які починаються від міжвиросткової ямки й прикріплюються до міжвиросткового горбка великогомілкової кістки. На бічних поверхнях суглоба є міцні бічна й медіальна зв’язки, ззаду — коса підколінна зв’язка, від наколінника до горбистості великогомілкової кістки тягнеться власна зв’язка наколінника.
Всередині суглоба синовіальна оболонка утворює багато складок, слизові сумки. Найбільша з них розташована вище наколінника, під сухожилком чотириголового м’яза стегна.
Великогомілкова і малогомілкова кістки з’єднуються між собою щільною фіброзною пластинкою — міжкістковою перетинкою гомілки, яка кріпиться до міжкісткових країв цих кісток. Суглобова поверхня бічного надвиростка великогомілкової кістки з’єднується з головкою малогомілкової кістки плоским суглобом, що закріплюється додатковими зв’язками. Внизу гомілкові кістки своїми суглобовими поверхнями, розташованими на великогомілковій кістці і медіальній поверхні бічної кісточки, сполучаються синдесмозом, скріпленим велико- та малогомілковими зв’язками, а тому цей суглоб майже нерухомий.
