Home / Органи кровообігу / Клітини крові

Клітини крові

Червоні кров’яні тільця. Кількість червоних кров’яних тілець у крові змінюється залежно від стану організму. В 1 куб. мілі­метрі крові здорової людини звичайно є їх близько 4,5—5 мільйо­нів. Якщо всі ці тільця людини скласти в один ряд, це буде ряд на 200 тисяч кілометрів. Ниткою такої довжини можна п’ять раз обмотати земну кулю по екватору.

Червоні кров’яні тільця людини не мають ядра. Живуть вони в середньому близько 130 днів, потім руйнуються в печінці і селе­зінці. Щосекунди гине приблизно 10 мільйонів червоних тілець.

Значення червоних тілець полягає в тому, що вони перено­сять кисень. До їх складу входить гемоглобін. Це сполука білка з особливою барвною речовиною, що містить залізо. Гемо­глобін дуже легко вступає в реакцію з киснем. Коли кров про­ходить через легені, гемоглобін утворює нетривку хімічну спо­луку з киснем. Кров переносить цю сполуку з легень у тканини, де гемоглобін віддає кисень.

Кров, насичена сполукою гемоглобіну з киснем, називається артеріальною; вона має ясно-червоне забарвлення. Кров, в якій гемоглобін звільнився від кисню, набуває темно-червоного забарв­лення і називається венозною. Якщо 23 куб. см темно-червоної венозної крові тварини налити в пробірку і дуже збовтати її, кров набуває ясно-червоного забарвлення. Це пояснюється сполученням гемоглобіну крові з киснем повітря, яке було в пробірці.

Кисень, принесений червоними кров’яними тільцями в тка­нини, бере участь у тих процесах, при яких звільняється енергія, необхідна для роботи м’язів, серця, травного кана­лу і т. д.

Всяка хімічна реакція, в тому числі і реакція сполучення з киснем відбувається тим енергійніше, чим більша поверхня сти­кання реагуючих тіл. Поверхня речовини певного об’єму залежить від ступеня її подрібненості. Якщо паличку крейди розламати на кілька кусочків, то загальна поверхня цих кусочків буде більша, ніж та, яку мала паличка. Чим більше подрібнити взяту паличку, тим більша буде поверхня крейди. Червоні тільця людини і ссавців багато дрібніші, ніж у риб, земноводних і птахів. Це значить, що одна і та сама кількість гемоглобіну маг у людини більшу поверхню, ніж у нижчих хребетних, а отже, і швидше сполучається з киснем і краще забезпечує ним організм.

Загальна поверхня червоних кров’яних тілець людини за де­якими обчисленнями дорівнює 3500 кв. м. На площі такого розміру можна збудувати будинок і завести навколо нього город і сад.

Отже, в людини, у зв’язку з більшою, ніж у тварин, потре­бою організму в кисні, змінився розмір кров’яних тілець. Це ще один приклад тісного зв’язку між функцією і будовою.

Білі кров’яні тільця. Кіль­кість білих кров’яних тілець ко­ливається від 5 до 8 тисяч в 1 куб. міліметрі крові.

У білих тільцях розрізняють ядро і протоплазму. Протоплаз­ма постійно переливається по відростках, які то випинаються, то втягуються. При цьому білі тільця роблять активні амебоїдні рухи, можуть протискуватися між клітинами судинної стінки і виходити в тканини. В різних органах тіла можна зустріти білі тільця, що пересуваються по міжклітин­них просторах.

Значення цих клітин крові з’ясував один з найвидатніших російських вчених І.І.Мечников. Він вперше спостерігав, як білі тільця захоплюють своїми відростками бактерій і пе­ретравлюють їх.  І. І. Мечников назвав білі тільця фагоцитами (клітинами-пожирачами), а знищення ними різних частинок — фагоцитозом.

При порізі шкіри в організм можуть проникнути бактерії. Тоді до цього місця збираються цілі полчища білих тілець, які «пожирають» їх і перетравлюють. Навколо поранення виникає запальний процес і утворюється нарив. Якщо бактерії будуть зни­щені, нарив ліквідується. У гної, що витікає з нього, є багато білих тілець, які загинули в боротьбі з бактеріями.

Куди б у тіло людини не проникли бактерії, зараз же до цього місця збираються білі кров’яні тільця. Це пояснюється тим, що вони хімічно притягуються речовинами, які виділяються бактері­ями у процесі їх життєдіяльності.

Білі тільця знищують не тільки бактерій, але й ті клітини, Що руйнуються, іноді вони «пожирають» цілі органи.  Так, наприклад, зникає у пуголовка жаби хвіст, що втратив значення для організму.

Білі тільця збираються і біля різних сторонніх тіл, що прони­кають в організм, наприклад, скупчення їх коло скабки або колючки. Коли нарив прориває, разом з гноєм з тіла виходить і скабка.

Кровотворні органи. На місце червоних кров’яних тілець, що руйнуються, у кров надходять нові, які утворюються з особливих клітин, що мають ядра. Перетворюю­чись у процесі поділу в червоні тіль­ця, ці клітини втрачають свої ядра. Місцем утворення нових червоних тілець є червоний кістковий мозок, який у дорослих людей заповнює губ­часту речовину кісток.

Білі тільця розмножуються поді­лом, який відбувається в селезінці, в лімфатичних вузлах і в кістковому мозку. Селезінка — це досить великий орган, що лежить у лівому верхньому кутку черевної порожни­ни. Лімфатичні вузли складаються з невеликих скупчень особливого виду сполучної тканини. Їх багато розкидано по всьому тілу; особливо багато їх у різних западинах (у пахвових ямках, у пахвинній ді­лянці і т. д.). Органи, в яких утворюються клітини крові, назива­ються кровотворними.

Comments:

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top