Кровоносні судини

Судини, якими рухається кров, підрозділя­ються на артерії, вени та капіляри. Артерії несуть кров від серця до тканин та органів, венами вона повертається до серця. Між артері­ями й венами є мережа дрібних судин — капіля­рів. Найбільша артерія — аорта — відходить від лі­вого шлуночка серця. Вона ділиться на менші ар­терії, а ті, у свою чергу, на дрібніші (артеріоли), що розгалужуються на капіляри. Ці мікроскопіч­ні судинки підходять до кожної клітини організму, живлячи її й забираючи відпрацьовані речови­ни. Через найтонші капілярні стінки відбува­ється обмін між кров’ю та тканинами тіла. Стін­ки артеріол містять гладкі м’язові волокна, під час скорочення яких просвіт судини зменшуєть­ся. Стінки артерій товсті, вони мають три шари — зовнішній, середній і внутрішній. Зовнішній шар утворений міцною сполучною тканиною. Серед­ній шар складається із гладких м’язових волокон, які можуть скорочуватися й розширюватися, змінюючи просвіт артерії, а також з еластичних сполучнотканинних волокон, що надають стін­ці пружності. Внутрішній шар представлений гладкою, слизькою оболонкою, що не допускає створення завихрення в потоці крові й травму­вання еритроцитів. Стінки вен набагато тонші. Вони легко розтягуються, можуть спадати й не зав­жди містять м’язові волокна. За цією озна­кою вени поділяються на м’язові та безм’язові. До безм’язових вен належать вени голови, де кров тече під дією сили тяжіння. У м’язових венах внутрішня оболонка утворює складки у ви­гляді кишень — клапани. Вони заважають зворот­ному руху крові й, коли вона повертається з ніг, допомагають текти вертикально вгору, перебо­рюючи силу тяжіння.