Home / Органи кровообігу / Кровопостачання органів

Кровопостачання органів

Причини руху крові і лімфи. При порізі великої артерії кров б’є фонтаном, з ушкодженої вени вона витікає повільною стру­миною. Це пояснюється тим, що тиск крові в аорті дорівнює 115 – 130 мм ртутного стовпа, в міру галуження аорти він поступово спадає і в дуже дрібних артеріях становить 70-80 мм, а в капі­лярах навіть 20-40 мм. Вени мають ще менший кров’яний тиск, а в тих частинах порожнистих вен, які знаходяться в грудній по­рожнині, тиск стає навіть нижчий, ніж атмосферний.

Поступове зменшення кров’яного тиску в міру розгалуження судин зумовлюється дедалі більшим опором, який чинять їх стінки течії крові (внаслідок тертя об них частинок крові). Неод­наковий тиск крові в різних судинах є основною причиною, яка зумовлює рух її по всій кровоносній системі.

Кров надходить в артерії періодично — під час скорочень сер­ця, але тече по них безперервною струминою. Це пояснюється пружністю стінок аорти і артерій. Кожна порція крові, що над­ходить в аорту, розтягує її стінки. За час загальної паузи серця стінки аорти, внаслідок своєї пружності, стискаються і тиснуть на кров, примушуючи її просуватися далі.

Періодичні розширення аорти під час надходження в неї крові з серця хвилями розходяться по всіх артеріях. Ці хвилі назива­ються пульсовими, або просто пульсом. У місцях, де артерії лежать на кістці і проходять безпосередньо під шкірою (променева і вис­кова артерії, артерії стопи), пульс можна промацати, а в деяких людей і бачити. Лікарі лічать пульсові удари, щоб визначити кіль­кість скорочень серця за хвилину.

Рух лімфи, так само як і рух крові, виникає внаслідок різниці тиску в різних частинах лімфатичної системи.

Швидкість течії крові. Якщо порівняти окремо взяті суми діа­метрів усіх артерій, вен і капілярів тіла, то виявиться, що русло вен у два рази, а русло капілярів у сотні раз ширше, ніж русло артерій. Чим ширше русло судин, тим повільніше проходить по них кров. Швидкість її течії велика у великих артеріях (до 50 см на секунду), багато менша у великих венах (до 20 см на секунду) і зовсім незначна в капілярах (близько 0,5 см на секунду).

Рух крові в судинах можна порівняти з рухом води в річці: коли русло звужується, швидкість течії збільшується; в широких місцях, навпаки, швидкість зменшується.

Велика швидкість течії крові в артеріях зумовлює її швидке пересування по організму і нормальне забезпечення органів кис­нем та поживними речовинами. Мала швидкість течії в капілярах, які мають довжину всього 0,5 мм, забезпечує достатній час для проходження цих речовин у тканинну рідину, яка оточує клітини.

Перерозподіл крові в організмі. Різні органи тіла можуть ді­ставати то більше, то менше крові навіть у тому разі, якщо діяльність серця не змінюється. Так, при фізичній праці різко поси­люється кровопостачання м’язів, що збільшує їх працездатність.

А кількість крові, що протікає, наприклад у кишечнику, в цей час зменшується. Після ситного обіду травний апарат, який підви­щує свою діяльність, забезпечується більшою кількістю крові, ніж головний мозок, який перебуває в стані відносного спокою.

Кровопостачання органа залежить від стану в ньому крово­носних судин. Якщо вони розширюються, кількість крові, що про­ходить через орган, збільшується. При звуженні судин кровопо­стачання органа зменшується. Так, наприклад, в скелетному м’язі, що посилено скорочується, кількість розширених і заповнених кров’ю капілярів у 100 раз більша, ніж у м’язі, який перебуває в стані спокою.

Перерозподіл крові, який завжди відбувається в організмі, має дуже істотне значення: при незмінній загальній кількості крові він забезпечує посилене постачання її всім працюю­чим органам.

Нервові і гуморальні впливи на величину просвіту судин. До гладеньких м’язів, які утворюють середній шар у стінках артерій і вен, підходять відцентрові судинорухові нерви. Ці нерви бува­ють двох родів: судинозвужувальні і судинорозширювальні. Від подразнення судинозвужувальних нервів м’язи скорочуються і су­дини звужуються. Подразнення судинорозширювальних нервів при­зводить до розслаблення м’язів і розширення судин.

Капіляри, стінки яких скла­даються тільки з епітеліальних клітин, теж можуть змінювати свій просвіт під впливом нерво­вих збуджень.

Нервове збудження, що йде від рецепторів внутрішніх орга­нів у головний мозок, може тут, як ми вже говорили, переходити на різні відцентрові нерви, в тому числі і на судинорозширювальні і судинозвужувальні.

Отже, діаметр судин збільшується і зменшується рефлекторно.

Рефлекторні зміни просвіту судин постійно відбуваються при збудженні рецепторів, які сприймають різні впливи зовнішнього середовища. Особливо це помітно на обличчі, почервоніння (роз­ширення судин) і збліднення (звуження судин) якого зумовлюєть­ся, наприклад, змінами температури повітря.

Судини можуть розширюватися і звужуватися також під впли­вом речовин, що надходять у кров з різних органів. Адреналін, про який уже говорилось, викликає звуження артерій. Під впливом інших речовин, зокрема тих, що утворюються в м’язах при їх ско­роченні, кровоносні судини розширюються.

Посилення роботи серця збільшує надходження крові в судини. Розширення судин в тих органах, що працюють, і звуження в ор­ганах, що не працюють, забезпечує спрямування крові саме в ті місця, де найбільш потрібні поживні речовини і кисень.

Comments:

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top