Разом із легенями, шкірою та кишечником сечовидільна система бере участь у видаленні з організму кінцевих продуктів обміну, тобто непотрібних організму речовин. Сечовидільна система складається із двох нирок, у яких фільтрується кров і утворюється сеча; двох сечоводів, через які сеча виводиться з нирок; сечового міхура, де накопичується сеча, і сечівника, через який сеча видаляється з організму.
Нирки — головний орган сечовидільної системи. Вони є фільтром, що очищує кров від шкідливих речовин. Протягом 3-4 хвилин через нирки проходить і фільтрується вся кров, що циркулює в організмі. Нирки мають бобо-подібну форму. Маса кожної нирки 120-200 г, довжина 10-12см, ширина 5-6см, товщина З -4 см. Нирки розташовані в поперековій області, з обох боків від хребта (повернені до нього увігнутим краєм). До увігнутого краю підходить артерія, що входить у нирку й розгалужується там до дрібних капілярів. Від цього ж краю відходить сечовід. Нирки покриті епітелієм, під яким розташований зовнішній (кірковий) і внутрішній (мозковий) шар. Мозковий шар представлений віялоподібними структурами — нирковими пірамідами, вершинки яких відкриваються в порожнину ниркової миски (місце збору сечі).
У кожній нирці міститься понад 1 млн малюсіньких фільтрів — нефронів. Нефрон має складну будову. Центральний його відділ представлений капілярним клубочком, укладеним у капсулу. Від капсули відходить звитий канал, що утворює петлю з іншим каналом, який впадає у збірну трубочку. Зливаючись, збірні трубочки утворюють загальну протоку, через яку сеча стікає в ниркову миску. Будь-які погрішності в роботі нирок відбиваються на здоров’ї людини, а деякі захворювання нирок (ниркова недостатність) створюють загрозу для життя.
У разі ниркової недостатності кров очищують за допомогою штучної нирки (гемодіаліз). Пересадка донорської нирки дає змогу припинити гемодіаліз і продовжити життя пацієнта. Видалення однієї нирки не загрожує життю, оскільки потрібну роботу виконує нирка, що залишилася.