Home / Кістково-м'язова система / Основні властивості м’язів

Основні властивості м’язів

Основні властивості м'язівМ’язи, як будь-яка жива тканина, мають здатність переходити в стан збу­дження при подразненні. Ця особливість м’язів має назву збудливість. Збуджен­ня – це стан активності м’яза, який характеризується зміною процесів обміну у ньому і виникненням потенціалу дії. Збудження м’яза розповсюджується по ньому завдяки такій фізіологічній властивості, як провідність. Збудження проявля­ється діяльністю м’яза – скороченням. Таким чином, третьою фізіологічною властивістю м’яза є скоротливість.

В основі м’язового скорочення лежить взаємне ковзання актинових та міозинових білкових ниток, з яких складаються м’язові волокна. Причиною ковзання є хімічна взаємодія між актином та міозином в присутності іонів Са2+ і енергії АТФ. Спостерігається хімічне “зубчасте колесо”, яке ніби протягує одну групу ниток по іншій. Актино-міозинові поперечні містки відіграють роль з’єднувальних ланок, які забезпечують взаємодію актинових центрів білків.

У відповідь на поодиноке подразнення порогової сили виникає поодиноке скорочення. Отримавши через нерв один імпульс, м’яз скорочується один раз і знову розслаблюється. Поодиноке скорочення складається з трьох періодів: 1) латентного; 2) скорочення і 3) розслаблення.

Латентний період починається з моменту нанесення подразнення до початку скорочення м’яза. В цей час м’яз знаходиться у локальному збудженні, яке не здатне розповсюджуватись. Період скорочення триває від видимого скорочення до максимуму, а період розслаблення – від максимуму до вихідного рівної. Тривалість поодинокого скорочення неоднакова для різних м’язів людини. На­приклад, у м’язів, пристосованих до швидких рухів (окорухові), це скорочення триває 0,01 с, у камбалоподібному – 0,1 с. Тривалість і вираженість поодинокого скорочення залежить також від втоми м’яза, температури навколишнього середовища.

В нормальних умовах з центральної нервової системи до м’язів надходить не один імпульс, а ціла їх серія. Коли м’яз отримує ряд імпульсів, які надходять з великою частотою один за одним, то поодинокі скорочення додаються і виника­ють тривалі скорочення м’яза – тетанічні скорочення, або тетанус. Обов’яз­ковою умовою для виникнення тетанусу є нанесення наступного подразнення тоді, коли скорочення, викликане попереднім подразненням, ще не закінчилось. Розрізняють зубчастий та гладкий (суцільний) тетанус. Зубчастий тетанус виникає у випадку дії наступного подразнення в період розслаблення, а гладкий – коли наступне подразнення надходить у період скорочення.

Тетанічні скорочення сильніші від поодиноких. Фізіолог Н.Е. Введенський пояснив це тим, що кожне наступне подразнення приходить до м’яза, який знаходиться у фазі підвищеної збудливості – фазі екзальтації.

У цілісному організмі тетанусом скорочуються скелетні м’язи. М’язу серця притаманні лише поодинокі скорочення, а тетанічні в нормі для нього неможливі. Це пояснюється рефрактерністю міокарда – великим періодом абсолютної незбуд­ливості. Якщо в цей період надходить додаткове подразнення, м’яз не здатен збуджуватись, а значить, і скорочуватись.

Comments:

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top