Шлунок — найбільш розширена частина травного апарату. Його ємкість — від 1,5 до 3 л, але це не межа, бо шлунок має здатність під впливом великих об’ємів їжі та рідини розтягуватися — іноді до 10 л.
Шлунок лежить під діафрагмою, 5/6 частин його тіла — ліворуч, а 1/6 частина — праворуч від серединної площини тіла. На рівні X—XI грудного хребця шлунок має вхід, це місце з’єднання його зі стравоходом. На рівні XII грудного та І поперекового хребців шлунок має вихід, воротар — це місце переходу шлунка в тонку кишку. Між входом і виходом міститься тіло шлунка, яке має передню підвищену частину, що називається склепінням, або дном шлунка. Верхня поверхня увігнута й утворює малу кривизну шлунка, а нижня, опукла — велику кривизну шлунка. Дно шлунка передньою поверхнею прилягає до лівого купола діафрагми, а задньою — до селезінки. Мала кривизна, шлунка спрямована до нижньої поверхні лівої частки печінки, а велика — прилягає до поперечної ободової кишки й частково — до селезінки.
Стінка шлунка складається з трьох шарів, або оболонок: слизової, м’язової та серозної.
Слизова оболонка є продовженням слизової оболонки стравоходу й тягнеться до входу в дванадцятипалу кишку. На місці переходу утворюється циркулярна складка, яка дістала назву воротаревої заслонки. Слизова оболонка завдяки мембрані з гладеньких м’язів і підслизовій оболонці збирається в численні складки різного розміру. Довгі складки розташовані в поздовжньому напрямку, між ними пролягають короткі поперечні складки, які їх з’єднують між собою її мри цьому утворюють мережоподібну поверхню слизової оболонки шлунка. На поверхні слизової оболонки відкриваються протоки шлункових залоз. На 1 мм слизової оболонки налічується близько 100 залоз. Залози поділяються на основні, що виділяють шлунковий сік, та обкладинкові (залози дна шлунка), які виділяють соляну кислоту. Додаткові залози виділяють слиз. У товщі слизової оболонки шлунка розміщені поодинокі шлункові лімфатичні вузлики.
В шлунку, наповненому їжею, слизова оболонка розгладжується, й складки зникають.
М’язова оболонка утворена гладенькими м’язами, які розміщені в трьох напрямках: зовнішній, або поздовжній шар, середній, або циркулярний, і внутрішній — косий. У місці вихідного отвору шлунка утворюється м’яз — стискай воротаря — жом.
Серозна оболонка шлунка є частиною очеревини, яка покриває передню й задню поверхні шлунка за винятком невеликої частини задньої стінки. В ділянці малої й великої кривизни листки серозної оболонки утворюють очеревинні зв’язки шлунка.
Шлунково-діафрагмальна зв’язка йде ліворуч від малої кривизни до діафрагми. Праворуч розміщена печінково-шлункова зв’язка, яка переходить у зв’язку, що з’єднує верхній відділ дванадцятипалої кишки з воротами печінки. Ці три зв’язки утворюють малий сальник. Від великої кривизни шлунка починається шлунково-ободовокишкова зв’язка, від якої починається складка, котра у вигляді двох листків проходить до малого тазу й утворює два передні листки великого сальника.