Home / Нервова система / Слуховий аналізатор

Слуховий аналізатор

Орган слуху складається з трьох відділів: зовнішнього вуха, середнього вуха і внутрішнього вуха.

Зовнішнє вухо. У зовнішньому вусі розрізняють вушну рако­вину і зовнішній слуховий прохід.

Вушні раковини утворені   хрящем,  який вкритий шкірою. У багатьох тварин вушні раковини рухомі  і наставляються в напрямі звуку, чим досягається краще його сприймання. У людини вушні раковини нерухомі. Проте вони допомагають визначити на­прям звуку, якщо він іде спереду або ззаду. Якщо звук іде збо­ку, то визначення сторони, звідки йде звук, зумовлюється тим, що в одне вухо він доходить на десятитисячні частки секунди ра­ніше, ніж у друге.

Зовнішній слуховий прохід має зігнутий напрям і складається з зовнішньої хрящової частини і внутрішньої, що лежать у товщі вискової кістки. У шкірі, що вкриває прохід, є сальні залози і во­лоски. Внутрішній кінець слухового проходу затягнутий пружною сполучнотканинною барабанною перетинкою, яка розмежовує зов­нішнє і середнє вухо.

Середнє вухо. За барабанною перетинкою знаходиться порож­нина середнього вуха з трьома слуховими кісточками: одна з них — молоточок — упирається в барабанну перетинку, друга — стре­мінце — в перетинку, яка затягує овальне вікно, що веде в порожнину внутрішнього вуха. Між цими двома кісточками є третя — ковадло.

Порожнина середнього вуха сполучається з носоглоткою євстахієвою трубою. Повітря, що прохо­дить по трубі, вирівнює тиск по обидві сторони барабанної пере­тинки

Якщо льотчик швидко піднімається вгору або спускається вниз, він може відчувати сильний біль у вухах. Це пояснюється різкою зміною атмосферного тиску. Коли літак піднімається, тиск змен­шується, коли опускається, тиск збільшується. У першому випад­ку барабанна перетинка випинається назовні, у другому — дуже прогинається в порожнину середнього вуха. Проте болю може не бути, якщо робити часті ковтальні рухи. Вони полегшують про­ходження повітря по євстахієвій трубі, що приводить до вирів­нювання його тиску по обидві сторони від барабанної перетинки.

Внутрішнє вухо. Найскладнішу будову має внутрішнє вухо. До органу слуху тут належить завитка.

Завитка — це закручений хід, який робить два з половиною оберти навколо центральної осі. Цей хід поділений поздовжньою перегородкою на два канали. Один з них починається від оваль­ного вікна, закритого основою стремінця.

Частина перегородки, що розділяє канали завитки, утворена основною перетинкою, яка складається з поперечно натягнутих волокон різної довжини. Кількість їх доходить до 20 тисяч.

Уздовж усієї перетинки розміщується кортіїв орган. Найважливішою частиною його є чутливі клітини — рецептори, які сприймають звукове подразнення. Отже, кортіїв орган є пери­феричною частиною слухового аналізатора.

Крім завитки, у внутрішньому вусі є переддвер’я і півколові кана­ли, всередині яких лежать рецептори. За відчуттями, що виникають при подразненні цих рецепторів, людина судить про зміни, які відбуваються в положен­ні і русі її тіла.

Сприймання звукових подразнень. Звукова хви­ля, дійшовши до тонкої пружної барабанної пере­тинки, приводить її в ко­ливний рух, який через слухові кісточки передається на перетинку оваль­ного вікна. Від руху цієї перетинки виникає рух у рідині, яка заповнює хід завитки.

Різні хвилі викликають різні коливні рухи рідини у завитці. Кожний з них приводить у рух волокна основної перетинки,але не всі, а тільки ті, які «на­строєні» на ту хвилю, яка викликала коливання рі­дини.

Рух волокон основної перетинки викликає по­дразнення зв’язаних з ни­ми чутливих клітин кортійового органа. Отже, різні звукові хвилі подразнюють не всі рецеп­тори, а лише зв’язані з волокнами, які прийшли в коливний рух. Так почи­нається аналіз подразнень.

У рецепторах при їх подразненні виникає збудження. По волокнах слу­хового нерва  воно проводиться у цент­ральну частину аналізатора — у слу­хову зону кори вискових часток пів­куль. Тут виникають слу­хові відчуття і триває аналіз, початий у рецеп­торах. Складність і тонкість цього аналізу дозволяють людині розріз­няти смислове значення величезної кількості слів.

Гігієна слуху. Ушкодження барабанної перетинки (наприклад, при проколі її) призводить до зниження слуху, бо порушується передача звукових хвиль до слухових рецепторів. Звідси зрозу­міло, чому так небезпечно колупати у вусі різними твердими пред­метами (сірниками, шпильками і т. д.).

Сильні звукові хвилі дуже тиснуть на барабанну перетинку. Якщо вони постійно діють на перетинку, вона втрачає свою елас­тичність. Від цього притуплюється слух.

Коли учні починають на перерві між уроками голосно розмов­ляти і намагаються перекричати один одного, створюється шум. Якщо цей шум повторюється щодня, гострота слуху в дітей змен­шується.

Шум діє негативно не тільки на органи слуху. Він стомлює та­кож і нервову систему. З шумом у нас провадиться систематична боротьба. Однією з форм її є зелені насадження: вони вбирають звуки. У Москві та Києві заборонено подавати гудки на автомашинах, співати на вулицях після дванадцятої години ночі і т. д.

Для боротьби з шумом на вироб­ництві стіни і стелю приміщення вкри­вають різними звуковбираючими мате­ріалами. Це може зменшити шум у десять раз. Верстати, машини і мотори, робота яких зв’язана з шумом, ставлять­ся на спеціальні фундаменти з еластич­них матеріалів. Ці фундаменти від­окремлюються від іншої частини будинку вузькими повітряними просторами. Важ­ливу роль відіграє і механічна венти­ляція, яка відтягує повітря від місць виникнення шуму. Для індивідуального захисту від шуму користуються протишумами. Чашки протишума, що надіваються на вуха, виготовляються із звуковбираючих матеріалів (повсті, картону, губчастої гуми).

Один коментар

  1. josiecallahan

    Дуже дякую

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top