Home / Нервова система / Слуховий аналізатор

Слуховий аналізатор

Орган слуху складається з трьох відділів: зовнішнього вуха, середнього вуха і внутрішнього вуха.

Зовнішнє вухо. У зовнішньому вусі розрізняють вушну рако­вину і зовнішній слуховий прохід.

Вушні раковини утворені   хрящем,  який вкритий шкірою. У багатьох тварин вушні раковини рухомі  і наставляються в напрямі звуку, чим досягається краще його сприймання. У людини вушні раковини нерухомі. Проте вони допомагають визначити на­прям звуку, якщо він іде спереду або ззаду. Якщо звук іде збо­ку, то визначення сторони, звідки йде звук, зумовлюється тим, що в одне вухо він доходить на десятитисячні частки секунди ра­ніше, ніж у друге.

Зовнішній слуховий прохід має зігнутий напрям і складається з зовнішньої хрящової частини і внутрішньої, що лежать у товщі вискової кістки. У шкірі, що вкриває прохід, є сальні залози і во­лоски. Внутрішній кінець слухового проходу затягнутий пружною сполучнотканинною барабанною перетинкою, яка розмежовує зов­нішнє і середнє вухо.

Середнє вухо. За барабанною перетинкою знаходиться порож­нина середнього вуха з трьома слуховими кісточками: одна з них — молоточок — упирається в барабанну перетинку, друга — стре­мінце — в перетинку, яка затягує овальне вікно, що веде в порожнину внутрішнього вуха. Між цими двома кісточками є третя — ковадло.

Порожнина середнього вуха сполучається з носоглоткою євстахієвою трубою. Повітря, що прохо­дить по трубі, вирівнює тиск по обидві сторони барабанної пере­тинки

Якщо льотчик швидко піднімається вгору або спускається вниз, він може відчувати сильний біль у вухах. Це пояснюється різкою зміною атмосферного тиску. Коли літак піднімається, тиск змен­шується, коли опускається, тиск збільшується. У першому випад­ку барабанна перетинка випинається назовні, у другому — дуже прогинається в порожнину середнього вуха. Проте болю може не бути, якщо робити часті ковтальні рухи. Вони полегшують про­ходження повітря по євстахієвій трубі, що приводить до вирів­нювання його тиску по обидві сторони від барабанної перетинки.

Внутрішнє вухо. Найскладнішу будову має внутрішнє вухо. До органу слуху тут належить завитка.

Завитка — це закручений хід, який робить два з половиною оберти навколо центральної осі. Цей хід поділений поздовжньою перегородкою на два канали. Один з них починається від оваль­ного вікна, закритого основою стремінця.

Частина перегородки, що розділяє канали завитки, утворена основною перетинкою, яка складається з поперечно натягнутих волокон різної довжини. Кількість їх доходить до 20 тисяч.

Уздовж усієї перетинки розміщується кортіїв орган. Найважливішою частиною його є чутливі клітини — рецептори, які сприймають звукове подразнення. Отже, кортіїв орган є пери­феричною частиною слухового аналізатора.

Крім завитки, у внутрішньому вусі є переддвер’я і півколові кана­ли, всередині яких лежать рецептори. За відчуттями, що виникають при подразненні цих рецепторів, людина судить про зміни, які відбуваються в положен­ні і русі її тіла.

Сприймання звукових подразнень. Звукова хви­ля, дійшовши до тонкої пружної барабанної пере­тинки, приводить її в ко­ливний рух, який через слухові кісточки передається на перетинку оваль­ного вікна. Від руху цієї перетинки виникає рух у рідині, яка заповнює хід завитки.

Різні хвилі викликають різні коливні рухи рідини у завитці. Кожний з них приводить у рух волокна основної перетинки,але не всі, а тільки ті, які «на­строєні» на ту хвилю, яка викликала коливання рі­дини.

Рух волокон основної перетинки викликає по­дразнення зв’язаних з ни­ми чутливих клітин кортійового органа. Отже, різні звукові хвилі подразнюють не всі рецеп­тори, а лише зв’язані з волокнами, які прийшли в коливний рух. Так почи­нається аналіз подразнень.

У рецепторах при їх подразненні виникає збудження. По волокнах слу­хового нерва  воно проводиться у цент­ральну частину аналізатора — у слу­хову зону кори вискових часток пів­куль. Тут виникають слу­хові відчуття і триває аналіз, початий у рецеп­торах. Складність і тонкість цього аналізу дозволяють людині розріз­няти смислове значення величезної кількості слів.

Гігієна слуху. Ушкодження барабанної перетинки (наприклад, при проколі її) призводить до зниження слуху, бо порушується передача звукових хвиль до слухових рецепторів. Звідси зрозу­міло, чому так небезпечно колупати у вусі різними твердими пред­метами (сірниками, шпильками і т. д.).

Сильні звукові хвилі дуже тиснуть на барабанну перетинку. Якщо вони постійно діють на перетинку, вона втрачає свою елас­тичність. Від цього притуплюється слух.

Коли учні починають на перерві між уроками голосно розмов­ляти і намагаються перекричати один одного, створюється шум. Якщо цей шум повторюється щодня, гострота слуху в дітей змен­шується.

Шум діє негативно не тільки на органи слуху. Він стомлює та­кож і нервову систему. З шумом у нас провадиться систематична боротьба. Однією з форм її є зелені насадження: вони вбирають звуки. У Москві та Києві заборонено подавати гудки на автомашинах, співати на вулицях після дванадцятої години ночі і т. д.

Для боротьби з шумом на вироб­ництві стіни і стелю приміщення вкри­вають різними звуковбираючими мате­ріалами. Це може зменшити шум у десять раз. Верстати, машини і мотори, робота яких зв’язана з шумом, ставлять­ся на спеціальні фундаменти з еластич­них матеріалів. Ці фундаменти від­окремлюються від іншої частини будинку вузькими повітряними просторами. Важ­ливу роль відіграє і механічна венти­ляція, яка відтягує повітря від місць виникнення шуму. Для індивідуального захисту від шуму користуються протишумами. Чашки протишума, що надіваються на вуха, виготовляються із звуковбираючих матеріалів (повсті, картону, губчастої гуми).

Comments:

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top