Спинний мозок

Спинний мозок знахо­диться в середині кісткового каналу, утво­реного хребцями. Він вкритий трьома обо ­лонками; твердою, павутинною і м’якою. Від м’якої і павутинної оболонок відходять зв’язки, які утримують мозок у певному положенні. Спинний мозок має сег­ментарну будову. Кількість сегментів відповідає кількості хреб­ців. Всі сегменти поділяються на шийні, грудні, поперекові і кри­жові. Спереду і ззаду кожного хребця із спинного мозку виходять нервові волокна — корінці… Задні корінці утворені аферентними, а передні — еферентними волокнами. Спинний мозок скла­дається із сірої і білої речовини. Сіра речовина розташо­вана в центрі мозку і складається з нервових клітин і їхніх дендритів. Біла речовина розташована по краях спинного моз­ку. Вона утворена нервовими волокнами. В сірій речовині ви­діляють передні і задні роги, а в білій — передні, задні і бо­кові стовпці, в яких розташовані висхідні і низхідні провідні шляхи Найбільш важливими з висхідних шляхів є тонкий та кли­ноподібний пучки (пучки Голля і Бурдаха), що розташовані в задніх стовпцях. По цих пучках ідуть імпульси від рецепторів шкіри, м’язів, сухожилків і направляються у довгастий мозок, де відбувається переключення на доцентровий нейрон. У задніх стовпцях проходять волокна двох висхідних шляхів, які зв’язують спинний мозок із корою мозочка — спинно-мозочковий шлях. По спинномозково-згірному (спинно-таламічному) шляху, розташова­ному в бокових стовпцях, ідуть імпульси від рецепторів больової і температурної чутливості. До найважливіших низхідних шляхів відносяться: пірамідний, або кірково-спинномозковий (кортико-спинальний), шлях по якому імпульси від пірамідних клітин кори великого мозку ідуть до спинного мозку, червоно-спннномозковий (рубро-спинальний) шлях, що несе імпульси від червоного ядра середнього мозку до рухових клітин передніх рогів, і переддверно-спинномозковий (вестибуло-спинальний) шлях, по якому здійсню­ються координація рухів і орієнтація тіла в просторі.

Рефлекторна діяльність спинного мозку. Спинний мозок вико­нує велику кількість рефлекторних реакцій, пов’язаних з руховою діяльністю і регуляцією вегетативних функцій. Частина рефлексів забезпечується нервовими клітинами самого спинного мозку, в основному це прості рефлекси, більшість же складних рефлектор­них реакцій він виконує спільно з головним мозком. Найбільш простими рефлексами, які виконуються спинним мозком, є сухо­жилкові і міотатичні (або розтягувальні) рефлекторні, дуга яких складається з двох нейронів. Прикладом сухожилкового рефлексу може бути колінний сухожилковий рефлекс, який виникає при ударі по сухожилку чотирьохголового м’яза стегна. При розтягу­ванні м’язів виникають рефлекси розтягування, що носять тоніч­ний характер.

Сухожилкові рефлекси і рефлекси розтягування виникають вна­слідок подразнення рецепторів м’язів, тому ці рефлекси називають власними рефлексами м’язів.

Згинальні рефлекси. При подразненні різних рецепторів шкіри, в основному больових, виникають згинальні рефлекси, які мають захисне значення. Згинальні рефлекси досить сильні, вони галь­мують інші рефлекторні реакції. Але оскільки ці рефлекси дуже швидко затухають, то по механізму віддачі після закінчення їх підсилюються побічні рефлекси, що були загальмовані під час ви­конання згинального рефлексу.

Розгинальні рефлекси. При надавлюванні на подушечки кінців­ки спинальної жаби виникає розгинальний рефлекс. Цю швидку розгинальну реакцію ще називають розгинальним поштовхом. Во­на є складовою частиною більш складних рухових реакцій — стрибків, бігу. До розгинальних рефлексів відносять також реф­лекси, пов’язані із статевою поведінкою тварин. Існує значна кількість розгинальних рефлексів, які здійснюються нервовими центрами, розташованими у різних відділах головного мозку. За допомогою цих рефлексів підтримується нормальна поза, вико­нуються різноманітні рухи.

Ритмічні рефлекси. Ця група рефлексів характеризується чер­гуванням згинання і розгинання кінцівок. До ритмічних рефлексів належать рефлекси почісування, крокування. Вважається, що рит­мічні рефлекси здійснюються за механізмом реципрокної іннерва­ції і, можливо, за рахунок постійних низхідних впливів із стовбура мозку, які підвищують збудливість нейронів спинного мозку, здатних до періодичного збудження.

Тонічні рефлекси. Підтримання певного положення тіла у про­сторі здійснюється завдяки тривалому напруженню м’язів, яке підтримується за рахунок тонічних рефлекторних впливів із спин­ного мозку і вищих відділів центральної нервової системи. Спин­ний мозок здійснює також значну рефлекторну регуляцію діяль­ності внутрішніх органів.