Вдих — видих

Легені не можуть самостійно скорочуватися або розтягуватися. Зміна їхнього об’єму відбувається внаслідок зміни об’єму грудної порожнини . Під час вдиху скорочуються зовнішні міжреберні м’язи, ребра піднімаються, а діафрагма, що роз­діляє грудну й черевну порожнини, опускається. Тиску грудній клітці знижується, її об’єм збільшу­ється, і повітря засмоктується у легені. У момент видиху все відбувається навпаки, і повітря витіс­няється. За хвилину ми робимо 16-20 дихальних рухів. Ці рухи мимовільні, однак за бажанням дихання можна регулювати — робити глибокий вдих, не дихати, повільно видихати.

Функцію контролю й регулювання дихання здійснює ди­хальний центр, розташований у головному мозку . Дихальний центр можна натренувати таким чином, що непереборне бажання зробити вдих після тривалої затримки подиху значно слабшає. Відомо, що нирці на глибину можуть затримувати подих на 3-4 хвилини, а індійські йоги можуть не дихати понад 10 хвилин. Найбільш важке при­гнічення дихального центру (аж до повної зупин­ки дихання ) викликають наркотики.