Волосся покриває майже всю поверхню нашого тіла. Деякі волосини дуже тонкі й малі, тому майже н е помітні. Кожна волосина складається зі стрижня, що виходить на поверхню шкіри, і кореня, що перебуває в середньому шарі шкіри — дермі. Стовщений кінець кореня утворює волосяну цибулину. Цибулина — це жива, зростаюча частина волосини. Вона міститься у волосяному мішечку (фолікулі). До нього підходять кровоносні судини, що живлять волосся, нервові волокна й сальні залози, секрет яких надає волоссю блиску. Стрижень волосини складається зі щільних ороговілих (кератинових) клітин, подібних до клітин зовнішнього шару епідермісу. До основи волосяного мішечка примикає маленький недорозвинений м’яз, що піднімає волосину. У разі зниження температури повітря, сильного переляку м’яз скорочується, і волосся «дибиться», а шкіра вкривається дрібними горбками (так звана гусяча шкіра). Волосся містить пігмент меланін (чорний, коричневий, жовтий), що визначає його колір. Найдовше волосся — на голові. Воно постійно росте, щомісяця збільшуючи довжину на 1-2см. Ріст кожної волосини триває кілька років. Якщо весь цей час не стригтися, довжина волосся досягне 1 м. Щодня ми втрачаємо від декількох десятків до декількох сотень волосин, замість яких починають рости нові — з тих цибулин, що «прокинулися». Якщо цибулини загинули, людина лисіє. Зайва жирність або сухість волосся, його ламкість і випадіння спостерігаються при неправильному харчуванні або порушенні діяльності ендокринної системи.
