Звукові хвилі, що вловлюються вушними раковинами, через зовнішній слуховий прохід досягають барабанної перетинки і викликають її вібрацію (коливання). Вільну вібрацію барабанної перетинки забезпечує євстахієва труба.
Ч
ерез систему слухових кісточок (молоточок, коваделко та стремінце), а також через систему рідин коливання перетинки передаються слуховим рецепторам, що розташовані у середньому
каналі завитки, і, перетворившись на нервові імпульси, слуховим нервом досягають головного мозку. Ділянка кори головного мозку аналізує тон, тембр, силу звуку й порівнює їх з тими зразками, що зберігаються в пам’яті. Завдяки цьому порівнянню ми розпізнаємо гуркіт грому й звук пострілу, знайому мелодію, мову співрозмовника. Ми можемо також визначити місце й відстань джерела звуку й правильно відреагувати на нього. Здатність сприймати й оцінювати якість звуку називається музичним слухом. Люди, що мають музичний слух, можуть точно визначати різні звукові характеристики та їх сполучення, а також подумки уявляти звучання музичних інструментів, пісень, симфоній, складати нові мелодії. Здатність точно визначати висоту кожного тону називається абсолютним слухом. Сигнали про зміну положення тіла або напрямок руху надходять у мозок через вестибулярний нерв, рецептори якого розташовані у лабіринті — сприймальній частині органа рівноваги — вестибулярного апарату.
Певна ділянка мозку аналізує отримані сигнали й вирішує, що потрібно зробити, щоб забезпечити рівновагу тіла. Рухи, що здійснюються для підтримки рівноваги тіла, зберігаються в нашій пам’яті. Так, навчившись у дитинстві плавати, їздити на велосипеді, ми можемо застосувати ці навички через багато років.
Органи слуху можуть зазнавати різних захворювань. Одне з них — приглухуватість — характеризується зниженням слуху, аж до повної глухоти. Найчастіше це захворювання спричиняється порушенням рухливості слухових кісточок середнього вуха, нервових шляхів і слухових центрів. У деяких випадках слух можна скоригувати за допомогою слухового апарата, але іноді потрібне оперативне втручання. До глухоти можуть також призвести ускладнення, що виникли після запальних захворювань вуха, наприклад після отиту. Тому у разі виникнення хворобливих відчуттів в області вуха слід негайно звертатися до лікаря. Необхідно також знати, що слух може знизитися, а іноді й зникнути від постійного впливу на людину занадто гучних звуків.
