Одна з найважливіших функцій крові — захист організму від інфекції . Захисні властивості кро ві забезпечують лейкоцити, тромбоцити та плазма. Провідна роль належить лейкоцитам. Деякі їхні типи (нейтрофіли та моноцити) мають властивість захоплювати та перетравлювати (за допомогою власних ферментів) бактерії та чужорідні часточки, що потрапляють у кров. Цей процес називається фагоцитозом, а захисні клітини, що беруть участь у ньому, — фагоцитами. У разі пошкодження шкіри до ранки потрапляють мікроби, що викликають запальний процес. Лейкоцити, які мають здатність просочуватися крізь стінки капілярів у міжклітинний простір, направляються до місця скупчення мікробів. Стимулом для їхніх активних дій слугують токсичні речовини, що їх виділяють бактеріальні клітини і на які лейкоцити чутливо реагують. Наблизившись до мікроорганізму, лейкоцит захоплює його, огортає, та поглинає. За допомогою ферментів, що містяться у клітинних структурах (лізосомах), відбувається перетравлення поглиненого мікроба. Один фагоцит здатний захопити й перетравити 15 -20 бактерій.
Поглинувши велику кількість мікробів, лейкоцит гине, оскільки не може їх перетравити. Загиблі лейкоцити — компонент гною, що утворюється у місці запалення. Лейкоцити (лімфоцити) забезпечують також імунні реакції організму. Деякі з них виробляють антитіла — спеціальні білкові молекули, що зв’язують чужорідні білки, інші самостійно знищують пухлинні або уражені вірусом клітини. У творенні антитіл беруть участь також білки плазми крові (глобуліни).
