Життєві рівні та внутрішнє середовище організму

Поняття « організм » й « тіло » вживають­ся в однаковому сенсі, тому будова орга­нізму — це й будова нашого тіла. Зовні тіло поділяється на голову, шию, тулуб, верх­ні та нижні кінцівки (руки, ноги). Воно покрите шкірою , що виконує захисну, теплорегулюючу та інші важливі функції. Внутрішню будову тіла ми зазвичай роз­глядаємо як будову організму.

Усі частини нашого організму взаємозалеж­ні та підпорядковуються, утворюючи кілька життєвих рівнів. Найнижчий — молекулярний рівень — визначає хімічний склад клітин і тка­нин організму. Він представлений молекулами білків, жирів, вуглеводів, мінеральних солей, а також молекулами ДНК , у яких закладена спадкова інформація. Над молекулярним рівнем знаходиться клітинний, на якому здійснюється біосинтез (утворення нових речовин) і реалі­зується спадкова інформація. Більш високий рівень — тканинний. Він утворений сукупністю клітин різних видів, об’єднаних за подібністю бу­дови й виконуваних функцій. Найвищий рівень — рівень органів. На цьому рівні функціонують орга­ни, утворені тканинами, та їх системи.

Цілісність організму забезпечується структурним сполучен­ням і взаємозв’язком усіх його частин (клітин, тканин, органів). Досягається це за допомогою рідин, що циркулюють у судинах і заповнюють порожнини та простори тіла, а також завдяки нервовій системі , що регулює усі процеси життє­діяльності. Рідке середовище становить близько 70% загальної маси тіла. Це вода, плазма крові, лімфа, тканинна рідина. Організм постійно ви­робляє травні соки, сечу, піт; вони періодично видаляються з нього й замінюються новими.