Зв’язки — щільні тяжі зі сполучної тканини, що мають різну довжину й ширину. Вони з’єднують кістки, що утворюють суглоб, фіксують його в певному положенні, завдяки чому суглобні поверхні не зміщуються одна щодо одної під час руху, визначають напрямок руху суглоба. Довгі й широкі зв’язки, що тягнуться вздовж усього хребта, дають змогу тілу зберігати вертикальне положення, а хребцям — залишатися на своєму місці. Крім зміцнення суглоба, вони виконують функції гальмування і спрямування руху. Зв’язки променезап’ясткового, гомілковостопного й особливо колінного суглоба надійно «бинтують» їх, забезпечуючи згинання, розгинання й обертання голівки.
У деяких людей зв’язки від природи мають підвищен у розтяжність та еластичність. Гімнасти й акробати, артисти балету можуть надавати своєму тілу поз, що недоступні звичайній людині. Розтяжність зв’язок можна збільшити й спеціальними фізичними вправами. Іноді невдалий рух може призвести до розтягнення зв’язок. При цьому часто відбувається зміщення кісток одна щодо одної (вивих). Вивих супроводжується сильним болем, і рух у пошкодженому суглобі стає неможливим. Після вправлення вивиху (сполучення суглобних поверхонь) суглоб слід туго забинтувати і не знімати бинт впродовж кількох днів. Надалі необхідно щадити травмовану кінцівку, щоб вивих не став звичним.
