Будова і функція шкіри

Значення шкіри. Беручи участь у теплорегуляції, шкіра відіграє велику роль в обміні речовин і енергії. Через шкіру відбувається і виділення невеликої кількості продуктів розпаду.

Значення шкіри не вичерпується участю в обміні. Являючи собою зовнішній покрив тіла, вона виконує і захисну функцію. Крім того, через численні рецептори шкіри, які сприймають механічні і температурні подразнення, встановлюється зв’язок організму з зовнішнім середови­щем.

Будова шкіри . Шкіра складається з двох шарів: зовнішнього, що називається надшкір’ям, і внутрішньог о — власне шкіри.

Надшкір’я утворене багатошаровим епітелієм і поділяється на поверхневий шар і глибокий.

Поверхневий шар перебуває під постійним впливом зовнішнього середовища і складається з мертвих зроговілих клітин. Ці епіте­ліальні клітини позбавлені ядер, безперервно злущуються і замі­нюються новими за рахунок клітин глибокого шару, що постійно-розмножуються. Лупа, що вичісується з голови, складається з таких відмерлих клітин. У місцях, що зазнають постійного тис­нення, роговий шар шкіри потовщується.

Клітини глибокого шару мають витягнуту форму і великі ядра. В їх протоплазмі відбувається відкладання пігменту (барвної речо­вини). Під впливом сонячного проміння це відкладання посилює­ться, і людина загоряє.

Надшкір’я захищає організм від проникнення бактерій. Всяке поранення її ніби відкриває ворота, через які можуть попасти збудники бешихи, стовбняка та інших хвороб. Потовщання над­шкір’я в місцях, які зазнають впливу ззовні, оберігає розміщені нижче тканини від ушкоджень. Пігмент, що скупчується в над­шкір’ї, не пропускає ультрафіолетового проміння, надмір якого шкідливо впливає на деякі життєві процеси.

Власне шкіра має еластичність і складається з клітин та ве­ликої кількості волокон сполучної тканини, що переплітаються між собою. Власне шкіра заходить в надшкір’я численними висту­пами, що називаються сосочками. В сосочках є багато кровонос­них судин. Зміна просвіту цих судин відіграє велику роль у збільшенні і зменшенні тепловіддачі. В сосочках закінчуються нерви і лежать рецептори.

Під шкірою лежить підшкірна жирова клітковина. Вона скла­дається з пучків волокон сполучної тканини; проміжки між ними зайняті клітинами, які містять жир. Підшкірна клітковина захищає органи, що лежать під нею, від механічних ушкоджень і оберігає організм від надмірних втрат тепла.

Залози, волосся і нігті. В сполучній тканині шкіри розміщені потові залози. Вони мають вигляд трубочок, згорнутих у клубочки. Вивідна протока залоз відкри­вається на поверхні надшкір’я. Потові залози розподіляються по тілу нерівномірно. Особливо багато їх на обличчі, на долонях рук, під пахвами. Всього в тілі людини є 2-3 мільйони потових залоз. Це забезпечує велике потовиділення, з яким зв’язано ви­далення продуктів розпаду і звільнення організму від надміру тепла, яке загрожує йому перегріванням.

На шкірі в багатьох місцях є волосся. Це залишок суцільного волосяного покриву, який був у далеких предків людини. Нижній кінець волоса знаходиться в шкірі і ото­чений сумкою із сполучної тканини. До сумки прикріплюються гладенькі м’язи, що мають вигляд стрі­чок, які починаються у власне шкірі. Скорочення м’язів змінює положення волоса і викликає появу «гу­сячої шкіри».

У волосяні сумки відкриваються своїми протоками сальні за­лози. Протягом доби ці залози виді­ляють близько 20 грамів жиру, який змащує волосся і пом’якшує шкіру. Роговий шар шкіри, вкритий салом, не змочується, а тому оберігає розміщені нижче клітини від випаровування води і не пропускає її в організм із зовнішнього середовища.

На пальцях ніг і рук є нігті. Це особливо змінені ділянки ро­гового шару надшкір’я.