Поверхня кісток вкрита тонкою оболонкою — окістям. Вона складається з щільної волокнистої сполучної тканини. Через дрібні отвори окістя в кістку проходять кровоносні судини, які живлять її. Глибше, за окістям, лежить щільна речовина, а під нею — губчаста речовина.
Всі довгі кістки (стегнова, плечова та ін.) мають у своїй середній частині порожнину; тому їх можна порівняти з трубками. При народженні людини порожнина заповнена червоним кістковим мозком (особливим видом сполучної тканини), який у процесі росту організму замінюється жовтим кістковим мозком, що складається з жирової тканини.
Трубчаста будова забезпечує потрібну для організму міцність кісток при найменшій затраті на них матеріалу. Це стає зрозумілим, якщо згадати, що трубка майже така ж міцна, як і стержень такого самого діаметра. У будівельній техніці металеві трамвайні щогли і ліхтарні стовпи роблять порожнистими, тобто у вигляді труб.
Короткі і плоскі кістки, а також кінці довгих кісток порожнини в собі не мають. Під тонким шаром щільної речовини в них лежать губчаста, яка протягом усього життя містить червоний кістковий мозок.
Губчаста речовина складається з численних кісткових перекладок. Вони розміщуються у тих напрямах, в яких кістка витримує тиск ваги і розтяг м’язами, що до неї прикріплюються. Слід згадати, що ферми мостів складаються з великої кількості балок. Довжину, товщину й напрям кожної балки інженери розраховують так, щоб вона несла на собі певну частину ваги моста. Розміщення кісткових перекладок у губчастій речовині кістки відповідає тим самим принципам механіки, які лежать в основі технічних розрахунків у будуванні мостів. Це робить кістку легкою і разом з тим міцною.
Головну масу кістки утворює кісткова тканина.
