Череп у цілому

Топографія черепа. Череп складається з моз­кового та лицевого. Мозковий череп в свою чергу поділяють на склепіння й основу. Як склепіння, так і основа черепа утворюються окремими кістками, що з’єднані швами. Основа черепа має склад­нішу будову, ніж склепіння. На внутрішній поверхні основи черепа виділяють три черепні ями: передню, середню та задню.

Передня черепна яма утворена очноямковою частиною лобової кістки, решітчастою пластинкою решітчастої кістки й малими кри­лами клиноподібної кістки. В центрі передньої ями лежить півня­чий гребінь. Через решітчасту пластинку в носову порожнину проходять волокна нюхового Нерва. В передній черепній ямі лежать лобові частки великого мозку.

Середня черепна яма утворена тілом і великими крилами клино­подібної кістки, передньою поверхнею кам’янистої і частково лус­ковою частинами скроневої кістки. Малі крила клиноподібної кіст­ки є межею між передньою та середньою черепними ямками. Верх­ній край кам’янистої частини скроневої кістки і спинка турецького сідла відокремлюють середню ямку від задньої. Підвищення в цент­рі середньої ямки утворене тілом клиноподібної кістки з турецьким сідлом і ямкою мозкового придатка. На бічних поверхнях тіла біля турецького сідла пролягають борозни внутрішньої сонної артерії. Бічні частини середньої черепної ямки глибші, в них лежать скроневі частки мозку. В середній ямці локалізуються такі отвори: в основі малих крил — зорові канали; між малими й великими крилами клиноподібної кістки розміщена верхня зорова щілина. Зорові канали й зорові щілини з’єднують середню черепну ямку з орбіта­ми. Крізь канал та орбітальні щілини проходять зорові нерви, очні артерії, верхня гілка трійчастого нерва, блоковий і відвідний нерви, які іннервують і кровопостачають очне яблуко. В основі великих крил розташовані круглий, овальний і остистий отвори, крізь які проходять кровоносні судини й нерви. Круглим отвором середня черепна ямка з’єднується з крилопіднебінною ямкою, а оваль­ним — із зовнішньою поверхнею черепа, між верхівкою кам’я­нистої частини й скроневої кістки та клиноподібною кісткою.

Задня ямка черепа утворена потиличною кісткою, задніми по­верхнями кам’янистих частин скроневи Череп у цілому х кісток і соскоподібними частинами скроневої кістки. В центрі потиличної кістки розташо­ваний великий потиличний отвір, крізь який головний мозок з’єд­нується зі спинним. З боків отвору містяться канали під’язикового нерва та яремні отвори. Між спинкою турецького сідла й великим потиличним отвором розташований схил. На задній поверхні ка­м’янистої частини є внутрішній слуховий отвір.

На зовнішній поверхні черепа по боках є крило піднебінні, скроневі, підскроневі ямки.

Крилопіднебінна ямка утворена перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки, крилоподібним відростком клиноподібної кіст­ки й верхньощелепним горбом. У крилопіднебінну ямку відкри­вається нижня зорова щілина, крилопіднебінний та крилоподібний канали.

Скронева ямка займає бічну поверхню черепа. Вона утворена нижньою поверхнею тім’яної кістки, лускою скроневої кістки й великими крилами клиноподібної кістки. Зовні скронева ямка ото­чена виличною дугою.

Підскронева ямка відокремлюється від скроневої ямки підвиско­вим гребенем, що міститься на зовнішній поверхні великого крила клиноподібної кістки. Утворена нижньою поверхнею великого крила клиноподібної кістки, бічною пластинкою крилоподібного відростка й підскроневою поверхнею верхньої щелепи. її обмежує гілка нижньої щелепи. Овальним і остистим отворами підскронева ямка сполучається з середньою черепною ямкою.

На передній поверхні лицевого черепа є носова порожнина й дві орбіти. Орбіта формою нагадує чотирикутну піраміду, яка верхівкою обернена назад, а основою — вперед. Верхній її край обмежений лобовою кісткою, медіальний — носовою части­ною лобової кістки й лобовим відростком верхньої щелепи, знизу — тілами верхньої щелепи й виличної кістки, бічна стінка орбіти утворена великим крилом клиноподібної кістки, частиною виличної кістки та виличним відростком лобової кістки. Медіальна стін­ка утворена частиною лобового відростка верхньої щелепи, слізною кісткою, перпендикулярною пластинкою решітчастої кістки й час­тиною бічної поверхні тіла клиноподібної кістки. Поряд з верхів­кою орбіти розташований зоровий отвір, вгорі та збоку — верхня зорова щілина, які з’єднують орбіту з середньою черепною ямкою. Між великим крилом і верхньою щелепою міститься нижня зорова щілина, що сполучає орбіту з підскроневою й крилопіднебінними ямками. На медіальній поверхні пролягає носослізний канал, який веде в нижній носовий хід.

Носова порожнина має верхню, нижню та бічну стінки. Носова порожнина поділена перегородкою на дві симетрич­ні половини. Перетинкою служать перпендикулярна пластинка ре­шітчастої кістки й леміш. Кісткова перетинка доповнюється хрящем. Передній отвір носової порожнини називається грушо­подібним. Нижню стінку, або дно, носової порожнини утворює тверде піднебіння. Задньої стінки носова порожнина не має, закін­чується вона хоанами, які з’єднують її з носоглоткою. Бічні стінки носової порожнини утворені тілом верхньої щелепи, решітчастим лабіринтом, перпендикулярною пластинкою піднебінної кістки, медіальною пластинкою крилоподібного відростка клиноподібної кістки. В кожній частині носової порожнини є три носові ходи: верх­ній, середній і нижній. Верхній і середній носові ходи утворюють раковини решітчастої кістки, а нижній носовий хід — кістка лице­вого черепа — нижня носова раковина. У верхній носовий хід від­криваються решітчасті лабіринти й клиноподібна пазуха. В серед­ній — лобові й верхньощелепні пазухи та передні комірки решітча­стої кістки. У нижній носовий хід відкривається носослізний канал.

Порожнина носа з усіх боків межує з пазухами кісток мозково­го й лицевого черепа, які разом із носовою порожниною відіграють роль резонаторів звуку голосового апарата людини.

Контрфорси черепа. В деяких місцях черепа є потовщення кіс­ток, які одержали назву контрфорсів. Вони послаблюють струси й механічні поштовхи при ходьбі, бігу, стрибках, удари під час занять окремими видами спорту (наприклад у боксі) та тиск при жуваль­них рухах. Розрізняють 4 контрфорси.

Лобноносовий контрфорс починається на верхній щелепі від ікла й сусідніх із ним зубів, спрямовується вгору по лобовому відростку цієї кістки й доходить до краю носової частини лобової кістки.

Виличноскроневий контрфорс починається від потовщень комі­рок перших двох корінних зубів і йде вгору від виличної кістки до скроневої кістки, де впирається в її виличний відросток, а вгорі — в лобову кістку.

Крилопіднебінний контрфорс утворюється крилоподібним відрост­ком клиноподібної кістки та перпендикулярною пластинкою під­небінної кістки.

Нижньощелепний контрфорс являє собою потовщення тіла ниж­ньої щелепи. Через головку нижньої щелепи тиск при жуванні їжі або при надавлюванні нижньої щелепи на верхню передається на скроневу кістку.

З’єднання кісток черепа. Кістки черепа з’єднуються між собою нерухомо за допомогою швів. У молодому віці шви — це різновид синдесмозів, а в дорослому — синостози. Єдина рухома кістка черепа — це нижня щелепа, яка з’єднується зі скроневою кісткою за допомогою нижньощелепного суглоба.

За своєю будовою шви бувають плоскі, лускоподібні, зубчасті. Плоскими швами з’єднуються кістки лицевого черепа, а зубчасти­ми — кістки склепіння черепа (тім’яні, потилична, лобова кістки). Лускоподібними швами з’єднуються скроневі кістки з тім’яними.

За формою розрізняють шви: вінцевий, стрілоподібний і лямбдоподібний.

Скроневонижньощелепний суглоб утворюється нижньощелепною ямкою, суглобовим горбком скроневої кістки й виростковим від­ростком нижньої щелепи. Суглобовим диском порожнина цього суглоба розділена на дві ізольовані камери, тому цей суглоб двока­мерний. Крім того, правий і лівий нижньощелепний суглоби утво­рюють комбінований суглоб. Ізольовані рухи в одному з них відбу­тися не можуть.

Суглоб закріплений допоміжними зв’язками. В ньому можливі рухи: піднімання й опускання щелепи, зміщення її вбік. Це відбувається при жуванні та розмові.

Може бути корисне: Будова і властивості м'язів

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top