ДНК — регулятор клітинної активності . ДНК (Дезоксирибонуклеїнова кислота) — матеріал, з якого формуються хромосоми клітинних ядер, регулює ріст клітини та спадковість. ДНК стимулює хімічні сполуки до утворення (синтезу) білків, що контролюють специфічні функції клітини. Синтез білка починається, коли ДНК тимчасово розкручується в певній послідовності.
- Ядро кожної людської клітини містить 46 хромосом, кожна з яких є довгою закрученою в спіраль молекулою ДНК; разом вони утворюють майже 100 000 генів. Кожен ген є дрібним сегментом ДНК, який контролює специфічні клітинні функції регуляції синтезу або продукції відповідного білка.
- Коли ниткоподібна хромосома розкручена, структура ДНК виглядає, як дві переплетені нитки (подвоєні спіралі). Кожна нитка утворена чотирма типами субодиниць, які називаються нуклеотидними основами .
- Три послідовні нуклеотидні основи утворюють триплет. Кожний триплет отримує код для однієї з 20 амінокислот, формуючи блоки, які складаються в білки. Послідовність пар у кожному сегменті ДНК або гені, визначає, який білок синтезується під контролем цього особливого гена.
- Під час синтезу білка нитки ДНК тимчасово відокремлюються вздовж гена, який регулює продукцію цього білка. Тільки одна нитка несе генетичний код і діє як матриця утворення месенджерів рибонуклеїнової кислои (мРНК). Процес утворення молекули мРНК із ДНК відомий як транскрипція .
- Якщо мРНК сформувалась, нитки ДНК знову з’єднуються, РНК покидає ядро клітини і виходить в цитоплазму. Тут вона приєднує рибосоми , використовуючи сировину клітини. Рибосоми продукують білок, який відповідає за послідовність нуклеотидних основ у мРНК.
Функції білків.
Білки потрібні для росту та розвитку організму, для забезпечення його життєво важливих функцій. З білків утворені навіть такі структури, як волосся та м’язи. Вони є антитілами, гормонами, ферментами та переносниками кисню (оксигемоглобін) і поживних речовин в організмі.