Хребетний стовп

Хребетний стовп Хребетний стовп виконує функцію опори тіла, тобто він витримує тягар голови, тулуба та верхніх кінцівок і переносить його на таз та нижні кінцівки, є гнучкою віссю тулуба.

Форма хребта дорослої людини зумовлена вертикальним положенням тіла.

У людини хребетний стовп складається з 33-34 хребців. Останні 9 хребців зростаються і утворюють крижову та куприкову кістки.

Розрізняють такі відділи хребта; шийний (складається з 7 хребців), грудний (з 12), поперековий (з 5), крижовий (з 5), куприковий (з 4-5).

Усі хребці, за винятком І та II шийних, мають однакову будову, а саме: кожен хребець має тіло, спрямоване вперед, від якого відходить дуга. Тіло і дуга обмежовують хребцевий отвір. При накладанні хребців один на дру­гий ці отвори формують хребетний канал, в якому розташовується спинний мозок. Канал сполучається з порожниною черепа через великий потиличний отвір у потиличній кістці. Дуга кожного хребця за допомогою ніжок дуги хребця прикріплюється до тіла, де знаходяться верхні та нижні вирізки. Останні утворю­ють міжхребцеві отвори, через які проходять спинномозкові нерви. Від дуги кожного хребця відходять відростки: угору і униз — верхні та нижні суглобові (парні), назад — остисті (непарні), в сторони — поперечні (парні).

Шийні хребці. Характерною ознакою шийних хребців є наявність отвору в поперечних відростках, а остистий відросток розщеплений (крім VII). Перший шийний хребець називається атлантом, не має тіла і остистого відростка, а лише дві дуги (передню і задню) та бічні маси, на яких є суглобові ямки (верхня і нижня) для зчленування з потиличною кісткою та II шийним хребцем. II шийний хребець (осьовий) вже має тіло, на якому розташований зуб (спрямований угору) для зчленування з передньою дугою атланта. VII шийний хребець (виступний) має довгий, нерозщеплений остистий відросток, який слугує для відрахунку хребців при пункції підпавутинного простору для одержання спинномозкової рідини, субдуральній анестезії.

Грудні хребці. Характерною ознакою грудних хребців є наявність суглобових ямок на бічних поверхнях тіла та поперечних відростках для зчленування з головкою і горбиком ребра.

Поперекові хребці. Поперекові хребці мають масивне тіло, тому що вони несуть велике навантаження і мають додаткові відростки.

Крижові хребці отримали назву несправжніх, тому що вони зрослися в одну крижову кістку. На ній Крижові хребці розрізняють: передню (тазову) і задню (спинну) поверхні, основу (обернену угору), верхівку (обернену униз). На задній поверхні є п’ять гребенів: серединний, парні медіальний та латеральний. Вони утворилися внаслідок зрощення остистих, поперечних та суглобових відростків. На тазовій поверхні верхній край тіла І крижового і нижній край тіла V поперекового хребців утворюють виступ — мис, яким корис­туються акушери для визначення розмірів таза. Всередині крижової кістки проходить канал, який утворився при зростанні крижових хребців. Бічні частини крижової кістки мають вушкоподібну суглобову поверхню для зчленування з тазовою кісткою.

Куприкові хребці: куприковий відділ хребта людини відповідає хвосту хребетних тварин. Куприкові хребці теж зростаються в одну кістку — куприк. Іноді народжуються діти з хвостоподібним придатком.

Між хребцями є всі види з’єднання, а саме: синдесмози — наприклад, передня та задня поздовжні зв’язки, а також жовта зв’язка між дугами хребців (синеластоз); синхондрози — це диски між тілами хребців; синостози — це крижові хребці, які зрослися в одну крижову кістку; діартрози — це суглоби, які утворені,при зчленуванні верхніх суглобових відростків хребця, що лежить нижче, з нижніми суглобовими відростками хребця, що розташований вище. За будовою ці суглоби комбіновані, за формою плоскі, за функцією багатоосьові, але малорухомі.

Тіла двох сусідніх хребців з’єднуються між собою за допомогою міжхребцевих дисків. Кожен диск має форму опуклої лінзи, перифе­рична частина якої утворена волокнистим хря­щем; його волокна утворюють фіброзне кільце, а центральна частина складається з еластичної речовини, яку називають драглистим ядром. За допомогою фіброзного кільця тіла сусідніх хребців з’єднуються між собою. Драг­листе ядро, яке знаходиться всередині фіброз­ного кільця і стискується тілами сусідніх хреб­ців, виконує роль амортизатора.

Уздовж хребетного стовпа тіла хребців і між-хребцеві диски з’єднані передньою та задньою поздовжніми зв’язками. Короткими зв’язками з’єднані поперечні відростки (міжпоперечні зв’язки), остисті відростки (міжостисті зв’язки). Над верхівками остистих відростків проходить довга надостиста зв’язка, яка в шийній частині переходить у так звану каркову зв’язку (вона добре розвинена у копитних тварин).

Між І шийним хребцем і потиличною кісткою утворюються правий та лівий атлантопотиличні суглоби — комбіновані за будовою, еліпсоподібні за формою і двохосьові за функ­цією. В них можливі рухи: навколо фронтальної(згинання і розгинання голови) і сагітальної (відведення і приведення) осей. У циліндричному атланто-осьовому суглобі відбуваються повороти голови вправо і вліво. При цьому атлант обертається навколо зуба II шийного хребця разом із черепом.

Хребет дорослої людини має вигини. Розрізняють вигини фізіологічні та патологіч­ні. До фізіологічних належать: 1) лордоз — вигин, обернений опуклістю вперед. Лордоз є шийний і поперековий. Вони виникають у дитини, коли вона починає тримати голову і ходити; 2) кіфоз — вигин, обернений опук­лістю назад. Кіфоз є грудний та крижовий. Вони виникають, коли дитина починає си­діти.

У людей в нормі є також невеликий вигин хребта вбік — сколіоз. Він виникає внаслідок більшого розвитку мускулатури однієї половини тіла (у правші — справа, у лівші — зліва). В старшому віці збільшується грудний кіфоз. При хворобливих (патологічних) змінах можливе утворення горба.

Вигини хребта пом’якшують поштовхи та струси тіла при ходінні, бігові, стрибках.

Незважаючи на незначну рухомість міжхребцевих суглобів, в хребті в цілому можливі такі рухи, як згинання і розгинання, відведення і приведення (нахили в боки) та так зване скручування. Досить рухомими є шийний та поперековий відділи хребта. До якого рівня можна розвинути гнучкість хребта, видно з досягнень гімнастів і циркових артистів.

Один коментар

  1. Pingback: Будова та функції спинного мозку | Анатомія людини

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top