Будь-які рани супроводжуються кровотечею. її виникнення пов’язане з пошкодженням стінок кровоносних, судин. Якщо пошкоджені шкіра й судини, що розташовані на поверхні тіла, кров буде витікати назовні. У разі збереження цілісності шкірного покриву, але пошкодженні внутрішнього органа, кр ов витікатиме з кровоносного русла, залишаючись в організмі. Вона може просочити м’язи й жирову клітковину, утворюючи гематоми, вилитися у плевральну порожнину грудної клітки, у черевну порожнину, у будь-які інші місця тіла. Найнебезпечнішою є невелика за обсягом кровотеча із судин головного мозку. Якщо зовнішню кровотечу ми бачимо і можемо оцінити її силу, щоб вжити заходів і зупинити її, то внутрішню кровотечу зупинити можна не завжди.
Кровотеча з печінки, селезінки й нирок називається паренхіматозною. Залежно від типу й калібру судини розрізняють венозну, артеріальну й капілярну кровотечу. У разі венозної кровотечі кров тече струменем і має темний колір, оскільки вона позбавлена кисню. Яскраво-червона артеріальна кров, насичена киснем, тече пульсуючим фонтанчиком у такт скороченням серця. Якщо ж кровотеча капілярна, ми зазвичай забинтовуємо рану, і за якийсь час кров перестає з неї витікати. Однак зупинка кровотечі відбувається не тільки тому, що рана була забинтована (цим ми перепинили шлях інфекції ), але й через здатність крові зсідатися, довільна зупинка кровотечі відбувається таким чином. У разі пошкодження судини в її стінці утворюється отвір. До нього першими направляються тромбоцити, здатні прилипати один до одного, утворюючи кров’яний згусток. До нього прилипають еритроцити, і всі разом вони приклеюються до стінки пошкодженої судини. У плазмі крові містяться білки — фібриноген і протромбін. Коли цілісність судин не порушена, ці білки схожі на білок курячого яйця — такі само напіврідкі та прозорі. Якщо виникає кровотеча, фібриноген перетворюється на нерозчинний білок фібрин, що складається з міцних ниток, а протромбін — на тромбін, що сприяє утворенню фібрину. Кров’яний згусток, обплутаний нитками фібрину (основа тромбу), міцнішає та збільшується, перетворюючись на щільний тромб. Він закупорює отвір, що утворився під час пошкодження судини, і кровотеча зупиняється. Якщо пошкоджено велику судину і кровотеча дуже сильна, втрата крові може стати загрозою для життя потерпілого. У цих випадках кровотечу зупиняють за допомогою давлючої пов’язки або джгута. Джгут накладають вище місця кровотечі. У пошкодженій судині тимчасово зупиняється кровообіг, і втрата крові припиняється. Варто пам’ятати, що джгут може перебувати на руці або нозі постраждалого не довше ЗО хвилин, оскільки існує загроза розвитку гангрени.