М’язова система — частина опорно-рухової системи. У нашому тілі близько 600 м’язів. За місцем розташування вони поділяються на м’язи голови, шиї, тулуба, кінцівок. М’язи виконують безліч функцій. Рухаючи кістки, до яких вони прикріплені, м’язи забезпечують переміщення тіла у просторі й підтримку його рівноваги, дають можливість прибирати різні пози, вимовляти різноманітні звуки, здійснювати жувальні й ковтальні рухи. М’язова маса становить приблизно 50 % загальної маси тіла.
Кістякові м’язи — найбільша група м’язів нашого тіла. Це і найбільші м’язи. Вони беруть участь у різноманітних рухах тулуба й кінцівок. Кістякові м’язи утворені поперечносмугастою м’язовою тканиною. У її волокнах є елементи (міофібрили), що забезпечують одночасне скорочення одних і розслаблення інших м’язів. М’язові волокна розташовуються паралельно одне одному й об’єднані в пучки, зв’язані прошарком зі сполучної тканини. Кінці пучків переходять у сухожилля, за допомогою яких м’язи прикріплюються до кісток кістяка.
Кістякові м’язи йдуть від однієї кістки до іншої через суглоб, що їх з’єднує, і працюють парами, але у протилежному напрямку. М’яз-згинач має парний м’яз-розгинач, привідний м’яз працює в парі з відвідним м’язом і т. д. Усі види рухів м’язи-антагоністи виконують спільно, скорочуючись по черзі. Навіть у найпростіших рухах беруть участь кілька м’язів.
Рухами м’язів, що зроблені свідомо (згинання й розгинання спини, рух пальців під час гри на музичному інструменті тощо), керує головний мозок. У його правій півкулі є вищі рухові центри, що відповідають за роботу певної групи м’язів (тулуба, голови, пальців рук тощо). Завдяки нервовим закінченням, розташованим у м’язовій тканині, скорочення м’язів може відбуватися й без участі головного мозку. Рухами м’язів, здійснюваними рефлекторно (незалежно від свідомості), керує спинний мозок, у якому містяться виконавчі нервові клітини (нейрони). У відповідь на подразнення нервових закінчень, які містяться у м’язі, у нейроні спинного мозку виникає хвиля збудження (нервовий імпульс). Довгим відростком нейрона (аксоном) імпульс повертається до м’яза й викликає його мимовільне скорочення (здійснюється безумовний рефлекс). Шлях, який проходить імпульс від нервових закінчень м’яза до спинного мозку й назад до м’яза, називається рефлекторною дугою. Витрати енергії під час роботи м’язів великі. Ії запас м’язи накопичують у власних клітинах, витягаючи поживні речовини із крові, якою вони добре забезпечуються. Якщо м’язи працюють занадто довго (біг на довгі дистанції, гра у футбол тощо), у них накопичується молочна кислота, що викликає відчуття болю. Після відпочинку біль минає. Прискорити цей процес можна, прийнявши гарячу ванну або душ і зробивши масаж м’язів. Так вчиняють спортсмени після тренувань.
Сухожилля — це дуже міцні тяжі зі сполучної тканини. Вони складаються з окремих волокон, зібраних у пучки. На одному кінці м’яза волокна сухожилля переплітаються з м’язовими волокнами і йдуть у глиб м’яза, а на іншому — вплітаються в окістя. Довгі м’язи зазвичай закінчуються циліндричними сухожиллями, а короткі м’язи — пластинчастими. Сухожилля згиначів пальців кисті й стопи оточені оболонками (синовіальними піхвами). Під час здійснення пальцями ковзних рухів вони виділяють рідину, що зменшує тертя. На відміну від зв’язок сухожилля не розтягуються, тому від скорочення м’яза кістка переміщується. Наприклад, литка кріпиться до п’яткової кістки ахіллесовим сухожиллям, що піднімає п’яту під час ходіння або бігу.
було цікаво! Дякую! Деякі речі я не знала про м’язову систему