Периферійні нерви передають інформацію до ЦНС і в зворотньому напрямку. Чутливі волокна отримують імпульси від рецепторів шкіри, органів чуття, що сприймають зовнішній світ, та внутрішніх органів. Рухові волокна спричиняють скорочення скелетних м’язів. Автономні нервові волокна іннервують внутрішні органи і залози та забезпечують постійність внутрішнього середовища ( гомеостаз ).
Черепні нерви .
12 пар нервів, що виходять через отвори в основі черепа , забезпечуючи рухові та чутливі функції в ділянці голови та шиї. Дев’ять нервів, у яких переважать рухові волокна, містять теж пропріоцептивні чутливі волокна, які передають інформацію щодо тонусу мускулатури.
Нюховий нерв . Зв’язуючи порожнину носа із нюховими центрами мозку, нерв проводить відчуття нюху.
Зоровий нерв . Кожен зоровий нерв є пучком майже мільйона волокон, що проводять зорові сигнали від сітківки до мозку.
Окоруховий, блоковий та відвідний нерви . Ці нерви проводять імпульси до вольових м’язів ока та повік. Вони теж регулюють розширення зіниці та зміни кривини кришталика під час фокусування.
Трійчастий нерв . Гілки цього нерва містять чутливі волокна, що проводять імпульси від обличчя і зубів; рухові волокна іннервують жувальні м’язи. Трьома гілками цього нерва є очний, верхньощелепний та нижньощелепний нерви.
Лицевий нерв . Гілки цього нерва іннервують смакові рецептори, слинні та сльозову залози. Рухові волокна іннервують мімічні м’язи.
Присінково-завитковий нерв . Чутливі волокна присінкової та завиткової частин нерва передають інформацію про звук, рівновагу та положення голови.
Язикогорловий та під’язиковий нерви . Рухові волокна цих нервів регулюють ковтання, тоді як чутливі волокна передають відчуття болю, смаку, дотику і температури від язика і горла.
Додатковий нерв . Цей нерв спричиняє рухи голови та плечового пояса. Він теж іннервує м’язи горла тагортані, беручи участь у голосоутворенні.
Блукаючий нерв . Цей нерв названо так, тому що його чутливі, рухові та автономні гілки є в багатьох ділянках тіла. Нерв забезпечує такі життєво важливі функції, як діяльність залоз, травлення, серцеві скорочення.
Спинномозкові нерви
31 пара спинномозкових нервів виходить із хребтового каналу через міжхребцеві отвори. Кожен нерв поділяється на декілька гілок. Дві основні гілки іннервують передню та задню ділянки тіла в зоні розгалуження цього нерва. Гілки сусідніх спинномозкових нервів можуть сполучатись, утворюючи сплетення; останні забезпечують чутливість та рух у більших ділянках, наприклад шиї чи верхньої кінцівки.
Шийний відділ (С1-С8). Вісім пар шийних спинномозкових нервів сполучаються, утворюючи два сплетення: шийне(С1-С4) та плечове (С5-С8 і Т1). Вони іннервують потилицю, шию, плечовий пояс, плече, передпліччя, кисть, а також діафрагму.
Грудний відділ (Т1-Т12). За винятком Т1, що бере участь у плечовому сплетенні, грудні нерви безпосередньопрямують до міжреберних м’язів, глибоких м’язів спини і передньої черевної стінки.
Поперековий відділ (L1-L5). Чотири із п’яти пар поперекових спинномозкових нервів утворюють поперекове сплетення, що іннервує нижню частину спини, а також частково стегно та гомілку. L4 i L5 сполучаються із першими крижовими нервами.
Крижовий відділ (S1-S5). Два нервових сплетення, крижове (L5-S3) та куприкове (S4-S5 i Co1), іннервують стегно, сідницю, м’язи та шкіру гомілки і стопи, анальну та генітальну ділянки.
Зони чутливості
Поверхню шкіри можна поділити на зони — дерматоми . Вони іннервуються спинномозковими нервами. Невропатологи використовують голки та бавовняні китиці для визначення ділянок ушкодження нервів. Відсутність чутливості може свідчити про ушкодження далеко від досліджувальної ділянки.
Дерматоми. Дерматоми тулуба, з яких кожен іннервується відповідною парою спинномозкових нервів, розміщені приблизно горизонтально, тоді як на кінцівках вони повздовжні. Оскільки дерматоми дещо перекривають один одного, корінцева іннервація за допомогою дерматомних карт може бути визначена лише приблизно.
Спінальний рефлекс
Рефлекс — відповідь на подразнення за участю ЦНС. Колінний рефлекс визначає функціональний стан спинномозкових нервових шляхів. Молоточком подразнюють нервові закінчення зв’язки наколінка. Чутливий нейрон проводить імпульс у спинний мозок, а рухові нервові волокна — до м’язів, спричиняючи легке розгинання у коліні.
