Під натиском крові пружні стінки артерій коливаються. Ці коливання називаються пульсом. Пульс
можна відчути в області зап’ястка (променева артерія), бічної поверхні шиї (сонна артерія), пахової пазухи (стегнова артерія). Кожен удар пульсу відповідає одному серцевому скороченню. Частоту пульсу вимірюють, приклавши до місця проходження артерії (зазвичай на зап’ясток) два або три пальці (крім мізинця та великого) і підраховуючи кількість ударів за
30
секунд, потім результат множать на два. Здорове серце скорочується ритмічно, із частотою
60
—
80
ударів на хвилину, пульс добре прощупується (має гарне наповнення).
У судинах кров перебуває під тиском, що створюється роботою серця й тонусом стінок артерій. Максимально високий (систолічний) тиск в артеріях виникає в момент скорочення серця, мінімальний (діастолічний) — у момент його розслаблення. Артеріальний тиск (AT) вимірюється тонометром. У нормі систолічний тиск дітей 7-14 років становить 110мм рт. ст., а діастолічний — 60 мм рт. ст.; у дорослої людини відповідно 120 та 70 мм рт. ст.
Про стан серцево-судинної системи судять також з електрокардіограми серця — рухомої паперової стрічки, на якій реєструються біоструми, що виникають під час скорочення й розслаблення серцевого м’яза.