Робота м’язів

Скорочуючись, м’язи виконують певну роботу навіть у тому випадку, коли людина знаходиться у спокої. В цих умовах м’язи діють на суглоби нашого тіла, підтримуючи певне положення. Робота м'язів

Розрізняють динамічну та статичну роботу. Для обчислення динамічної роботи величину піднятого м’язом вантажу множать на висоту підйому. Робота вимірюється в кілограмометрах, джоулях і кілокалоріях. При виконанні цієї ро­боти необхідно враховувати правило середніх навантажень: максимальна робота буває лише при середніх навантаженнях, а при незначних навантаженнях і при надмірних величинах робота зменшується.

Робота, при якій м’язи скорочуються, не змінюючи своєї довжини, а лише збільшуючи напругу (ізометрично), називається статичною . Наприклад, утри­мання вантажу в певному положенні. Ця робота визначається множенням підня­тої ваги на час її утримання.

Робота, яка виконується м’язом, залежить від його сили. Розрізняють максимальну та абсолютну силу. Максимальну силу визначають максимальним вантажем, який здатен підняти м’яз. Ця сила знаходиться в прямо пропорційній залежності від поперечного перерізу м’яза. Але фізіологічний поперечний переріз (сума поперечних перерізів усіх м’язових волокон) співпадає з геометричним лише в м’язах з поздовжнім ходом волокон, а в м’язів із косим розташуванням волокон сума поперечних перерізів кожного волокна може значно перевищувати геометричний поперечний переріз. Тому м’язи з косо розташованими волокнами сильніші за м’язи з поздовжніми волокнами.

Для порівняння сили м’язів вираховують абсолютну силу — відношення максимальної сили до площі фізіологічного перерізу. Наприклад, абсолютна сила литкового м’яза — 5,9 кг/см 2 , жувального — 10 кг/см 2 , триголового м’яза плеча — 16,8 кг/см 2 .

Тимчасове зниження працездатності в результаті роботи називають втомою . Для пояснення механізмів розвитку втоми було висунуто декілька теорій. За теорією «виснаження», втома розвивається внаслідок втрати м’язом енергетичних запасів — глікогену, АТФ, креатинфосфату, які потрібні для його скорочення. Теорія «засмічення» базується на тому, що в процесі роботи у м’язі накопичуються продукти метаболізму (фосфорна, молочна кислоти), які знижують його праце­здатність. Теорія «удушення» пояснює розвиток втоми внаслідок гіпоксії (змен­шення кисню), яка виникає в процесі роботи.

В цілому організмі втома залежить не лише від процесів, що проходять у м’язах, але й від процесів в нервовій системі , яка регулює м’язову активність.

Дослідженнями І.М. Сєченова, І.П. Павлова, М.Є. Введенського і О.О. Ухтомського було доведено, що в тривалому збереженні працездатності і розвитку втоми головну роль відіграє центральна нервова система.

М.Є. Введенський спостерігав у досліді втому м’яза при рефлекторному впливі, що досягалось подразненням одного з відцентрових нервів. Після цього наносили подразнення іншому відцентровому нерву. На це подразнення м’яз відповідав скороченням з попередньою силою. Очевидно, що втома настає спо­чатку не в м’язі, а в центральній нервовій системі (периферичні нерви практично невтомні).

Вплив вегетативної нервової системи (симпатичних нервів) на роботу м’язів було показано на класичному досліді Орбеллі і Гінецинським. Експеримент проводився на нервово-м’язовому препараті жаби. Електричним струмом по­дразнювали спочатку руховий нерв литкового м’яза; при цьому м’яз скорочувався до того часу, поки не наставала втома. Після цього подразнювали симпатичний нерв, що іннервував цей м’яз, і спостерігали відновлення його працездатності. Таким чином, зробили висновок, що симпатичний відділ вегетативної нервової системи відіграє трофічну роль і збільшує інтенсивність обмінних процесів у м’язі, що призводить до підвищення його працездатності.

Без сумніву, кора великих півкуль має вплив на працездатність і розвиток втоми. В експерименті, коли досліджуваному, який виконував значну роботу, навіювалось, що він виконує легку роботу, затрата енергії зменшувалась, а інтенсивність роботи не знижувалась, і втома наставала пізніше.

Поширена думка, що найкращим засобом відновлення працездатності є цілковитий спокій. Але дослідження І.М. Сєченова довели, що працездатність відновлюється швидше при активному відпочинку, тобто зміні одного виду діяльності іншим.

Може бути корисне: Кістки лицевого черепа

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top