Шлунок

Шлунок — найбільш розширена частина травного апарату. Його ємкість — від 1,5 до 3 л, але це не межа, бо шлунок має здатність під впливом великих об’ємів їжі та рідини розтягуватися — іноді до 10 л.

Шлунок лежить під діафрагмою, 5/6 частин його тіла — ліво­руч, а 1/6 частина — праворуч від серединної площини тіла. На рівні X—XI грудного хребця шлунок має вхід, це місце з’єднання його зі стравоходом. На рівні XII грудного та І попе­рекового хребців шлунок має вихід, воротар — це місце переходу шлунка в тонку кишку. Між входом і виходом міститься тіло шлунка, яке має передню підвищену частину, що називається склепінням, або дном шлунка. Верхня поверхня увігнута й утворює малу кривизну шлунка, а нижня, опукла — велику кривизну шлунка. Дно шлунка передньою поверхнею прилягає до лівого купола діаф­рагми, а задньою — до селезінки. Мала кривизна, шлунка спрямо­вана до нижньої поверхні лівої частки печінки, а велика — приля­гає до поперечної ободової кишки й частково — до селезінки.

Стінка шлунка складається з трьох шарів, або оболонок: слизо­вої, м’язової та серозної.

Слизова оболонка є продовженням слизової оболонки стравохо­ду й тягнеться до входу в дванадцятипалу кишку. На місці переходу утворюється циркулярна складка, яка діс­тала назву воротаревої заслонки. Слизова оболонка за­вдяки мембрані з гладеньких м’язів і підслизовій оболонці збирається в численні склад­ки різного розміру. Довгі складки розташовані в поздовжньому напрямку, між ними проля­гають короткі поперечні складки, які їх з’єднують між собою її мри цьому утворюють мережоподібну поверхню слизової оболонки шлун­ка. На поверхні слизової оболонки відкриваються протоки шлунко­вих залоз. На 1 мм слизової оболонки налічується близько 100 за­лоз. Залози поділяються на основні, що виділяють шлунковий сік, та обкладинкові (залози дна шлунка), які виділяють соляну кисло­ту. Додаткові залози виділяють слиз. У товщі слизової оболонки шлунка розміщені поодинокі шлункові лімфатичні вузлики.

В шлунку, наповненому їжею, слизова оболонка розгладжуєть­ся, й складки зникають.

М’язова оболонка утворена гладенькими м’я­зами, які розміщені в трьох напрямках: зовнішній, або поздовжній шар, середній, або циркулярний, і внутрішній — косий. У місці ви­хідного отвору шлунка утворюється м’яз — стискай воротаря — жом.

Серозна оболонка шлунка є частиною очеревини, яка покриває передню й задню поверхні шлунка за винятком неве­ликої частини задньої стінки. В ділянці малої й великої кривизни листки серозної оболонки утворюють очеревинні зв’язки шлунка.

Шлунково-діафрагмальна зв’язка йде ліворуч від малої кривизни до діафрагми. Праворуч розміщена печінково-шлункова зв’язка, яка переходить у зв’язку, що з’єднує верхній відділ дванадцятипалої кишки з воротами печінки. Ці три зв’язки утворюють малий саль­ник. Від великої кривизни шлунка починається шлунково-ободовокишкова зв’язка, від якої починається складка, котра у вигляді двох листків проходить до малого тазу й утворює два передні листки великого сальника.

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top