Інформацію про світ, який нас оточує, ми одержуємо за допомогою органів чуття (аналізаторів). Вон и сприймають і первинно аналізують різні подразнення, що одержують організмом із зовнішнього середовища, після чого передають інформацію до головного мозку. Завдяки органам чуття ми маємо зір, слух, дотик, нюх, смак. Серед інформаційних каналів для нас найважливіші зір і слух — приблизно 80% відомостей про навколишнє середовище нам постачає зір і близько 18% — слух.
Зір — це сприйняття нашим організмом об’єктів навколишнього світу шляхом уловлювання оком світла, що вони випромінюють чи відбивають. Завдяки зору ми можемо орієнтуватися у просторі, бачити навколишні предмети й один одного, захоплюватися природою, читати книги, дивитися кінофільми, писати, малювати тощо. Органи зору — очі — розташовані в очницях черепа. Око має майже кулясту форму, тому його називають ще очним яблуком. Від стінки очниць до очного яблука підходять рухові м’язи, завдяки яким ми можемо, не змінюючи положення голови, дивитися вгору, униз та у боки. Очі дуже чутливі, тому потребують особливого захисту. Цю функцію виконують брови, які затримують піт, що стікає з чола; повіки й вії, що запобігають проникненню в око пилу й інших сторонніх часток; кон’юнктива (слизова оболонка, що розташовується за повіками), яка захищає око від інфекції та пилу. Біля зовнішнього краю ока розташовані слізні залози, що виділяють слізну рідину (сльозу). Вона зволожує око, охороняє його від проникнення інфекції й змиває частки пилу. Протягом доби виробляється З — 5 мл слізної рідини.