Home / Репродуктивна система / Пренатальний розвиток організму

Пренатальний розвиток організму

В онтогенезі людини розрізняють два основних періоди розвитку: внутрішньоутробний (прена­тальний) і позаутробний (постнатальний). Своєю чергою у внутрішньоутробному періоді виділяють ембріональний (зародковий) і плід­ний. Ембріональний період харак­теризується розвитком зародка.

Зародок утворюється внаслідок запліднення — злиття чоловічої ста­тевої клітини, або сперматозоїда, з жіночою — яйцеклітиною. В акті запліднення від жіночого ор­ганізму бере участь одна яйцекліти­на (дуже рідко — дві або більше), а від чоловічого — до 100 млн і біль­ше сперматозоїдів. Запліднення від­бувається в маткових (фаллопієвих) трубах, де кожний сперматозоїд мо­же потенційно дати початок новому організмові, але в яйцеклітину про­никає тільки один, найжиттєздатніший.

Після проникнення головки спер­матозоїда в яйцеклітину відбувається злиття ядер чоловічої та жіночої ста­тевих клітин, внаслідок чого утво­рюється якісно нова одноклітинна структура — зигото. Відразу ж після цього розпочинається процес дроб­лення — поділ заплідненої яйцеклітини на дві дочірні (бластомери). Це і є початком життя нового організму. Через 10 годин після першого поділу настає другий по­діл, при цьому утворюються чотири бластомери. Поділ клітин від­бувається постійно, їх число збільшується в геометричній прогресії. До кінця першого тижня розвитку їх стає сто. Зародок являє собою невеликий пухирець — бластулу — з порожниною всередині, поділ клітин на цій стадії триває, відбувається накопичення кліткового матеріалу.


На початку другого тижня внутрішньоутробного розвитку заро­док імплантується у слизову оболонку матки. Встановлюється тіс­ний зв’язок материнського організму з зародком, живлення якого здійснюється через кровоносну систему материнського організму. Кількісне накопичення кліткового матеріалу зародком веде до по­яви нової якості й починається утворення кліткових пластинок. На цій стадії розвитку зародок дістав назву гаструли. Частина стінки бластули впинається всередину зародкового пухирця. Клітини пе­реміщуються так, що утворюються три зародкових листки: ектодер­ма, ентодерма й мезодерма. Кожен із трьох зародкових листків має свої властивості — як морфологічні, так і функціональні, що дістали назву диференціювання шарів клітин.

Ектодерма — зовнішня оболонка зародка, в процесі розвитку з неї утворюється епітеліальна тканина шкіри та її похідні.

Ентодерма — внутрішня оболонка зародка, що вистилає кишко­ву трубку — майбутній травний канал, з неї утворюються епітелій кишок, травні залози, епітелій дихальної системи. З мезодерми роз­виваються всі види сполучної, м’язової, хрящова та кісткова ткани­ни, кров і кровотворні органи.

Розвиток зародка характерний тим, що у нього формуються так звані провізорні органи, які виконують тимчасово допоміжну роль. Вони виникли з позазародкового клітинного матеріалу, в якому теж розглядають ектодерму, ентодерму й мезодерму. Позазародковий клітинний матеріал інтенсивно розвивається в перший період ембріогенезу. З нього утворюється амніотичний пухирець — пер­винне зовнішнє середовище організму і жовтковий пухирець, який виконує функцію живлення.

Перший період розвитку — стадія бластули — накопичення кліткового матеріалу, другий — стадія гаструли — початковий пері­од гістогенезу (histes— тканина, henesis — розвиток).

З третього тижня внутрішньоутробного розвитку почи­нається зародження осьових органів: хорди, нервової трубки та сомітів мезодерми. Хорда являє собою первинний скелет ту­луба у вигляді кліткового тяжа. Пізніше вона зникає й на її місці формується хребетний стовп. Нервова трубка та бічні гангліозні пластинки утворюються з клітин ектодерми. Це основа май­бутньої нервової системи. Дорзальна частина мезодерми складаєть­ся з сомітів — первинних сегментів тіла. З мезодерми вистеляються клітини мезенхіми — зародкової сполучної тканини.

Соміти диференціюються на склеротоми, дерматоми і міотоми. Зі склеротоміє розвивається кісткова та хрящова тканини; дермато­ми дають початок сполучнотканинному шару шкіри; з міотомів формуються скелетні м’язи.

З вентральної несегментованої частини мезодерми утворюються тонкі пластинки мезотелію, який вистилає грудну і черевну порож­нини тіла.

Наприкінці першого місяця внутрішньоутробного розвитку вже сформовані зачатки всіх тканин: епітеліальних, які утворюються з екто- й ентодерми, сполучної, м’язової та нервової.

З другого місяця внутрішньоутробного розвитку утворюються майже всі органи систем і апаратів зародка, що розвивається. Цей період дістав назву органогенезу. Кінець другого місяця характеризується формуванням зовнішніх форм голови, тулуба, кінцівок.

Починаючи з третього місяця розвитку спостерігається інтенсив­ний ріст усіх органів та окремих частин тіла зародка.

Comments:

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top