Home / Органи кровообігу / Зсідання крові і боротьба з крововтратами

Зсідання крові і боротьба з крововтратами

Зсідання крові. Кровотеча при пораненні дрібних судин зви­чайно швидко припиняється. Це пояснюється тим, що кров, яка ви­тікає з ранки, утворює згусток, який закупорює ушкоджені судини. Процес перетворення рідкої крові в згусток називається зсіданням.

Якщо кров, що виходить з судин, збивати пучком тоненьких паличок, то на їх кінцях появляються волоконця білка, який нази­вається фібрином. Він саме і утворює згусток, що закупорює поранену судину. Кров, позбавлена фібрину, вже не зсідається, хоч би як довго вона зберігалася.

Зсідання крові настає в результаті перетворення розчинного в плазмі білка фібриногену у нерозчинний — фібрин. Цей процес відбувається під впливом особливої речовини, яка утворюється в тих випадках, коли руйнуються кров’яні плас­тинки. Ці пластинки бувають у крові в кількості 300400 тисяч на кожний кубічний міліметр плазми. Руйнування їх відбувається завжди при виході крові з судин.

Зсідання крові можливе лише в тих випадках, коли в її плазмі є розчинні солі кальцію. Якщо до крові додати речовини, що пере­водять кальцій у нерозчинні сполуки, вона втрачає здатність зсі­датися і довгий час залишається рідкою. Цим користуються при виготовленні консервованої крові, що використовується для пере­ливання хворим і пораненим.

Подібно до крові, зсідається і лімфа. Згусток, що при цьому утворюється, пухкіший, ніж у крові. Це пояснюється відносно меншим вмістом у лімфі білка фібриногену.

Здатність крові зсідатися має величезне значення, бо врятовує організм від великих крововтрат при пораненнях. Під час Великої Вітчизняної війни на фронті широко застосовувався виготовлений радянськими вченими препарат, який прискорював зсідання крові на поверхні ран.

Є хвороба, при якій кров хворого втрачає здатність зсідатися. Найменше поранення хворого спричиняє таку велику втрату крові, що він може померти.

Перша допомога при кровотечах. Зсідання крові швидко при­пиняє невеликі кровотечі. Якщо вони великі, доводиться вживати спеціальних заходів.

Іноді спинити кровотечу можна накладанням звичайної по­в’язки. Якщо пошкоджені великі судини, слід накласти тугу по­в’язку, тобто туго забинтувати рану, на яку накладають товстий шар стерилізованого (знезараженого) бинта. На місце навколо рани кладуть пузир з льодом, бо холод звужує кровоносні судини і цим зменшує крововтрату.

Якщо туга пов’язка і лід не допомагають, притискують паль­цями великі судини, що несуть кров до рани.

При пораненні великих судин руки або ноги найпевнішим спо­собом спинення кровотечі є застосування джгута. Його можна зробити з звичайної носової хусточки, яку зав’язують навколо кінцівки вище рани. Під хусточ­ку просовують паличку, на яку її накручують доти, поки не припиниться кровотеча. Щоб за­крутка не розкрутилася, палич­ку прив’язують до кінцівки або просовують під хусточку. Джгут припиняє кровообіг у тій части­ні кінцівки, що лежить нижче від нього. Тому потерпілого треба доставити до лікаря не більше як через годину-півтори після накладення джгута, бо інакше може статися змертвіння кінцівки.

Переливання крові. У випад­ках значних крововтрат потер­пілому переливають кров, взяту від іншої людини. Переливання крові застосовують і при деяких хворобах.

Особливо широко користува­лися переливанням крові під час Великої Вітчизняної війни. Близько 5,5 мільйона громадян, що працювали в тилу, давали свою кров для переливання по­раненим бійцям. В одному тіль­ки Ленінграді, що витримав 900 днів блокади, за час війни було за­готовлено 144 тонни крові. Завдяки добрій організації цієї справи було врятовано життя багатьох і багатьох бійців.

Наука знайшла і цілий ряд замінників нормальної крові. Так, встановлено, що плазму крові можна висушувати спо­собами, при яких не руйнуються білки і не втрачається їх власти­вість розчинятися. Якщо до такого препарату додати певну кіль­кість дистильованої води, він стає придатним для вливання при крововтратах. Суха плазма може дуже довго зберігатися, її легко перевозити. Тому її використовували для лікування в тилу ворога поранених партизанів, яких забезпечити свіжою кров’ю було важко.

Comments:

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top