Home / Органи кровообігу / Кровотеча

Кровотеча

Будь-які рани супроводжуються кровотечею. її ви­никнення пов’язане з пошкодженням сті­нок кровоносних, су­дин. Якщо пошкод­жені шкіра й суди­ни, що розташовані на поверхні тіла, кров буде витікати назовні. У разі збе­реження цілісності шкірного покриву, але пошкодженні внутрішнього орга­на, кров витікатиме з кровоносного русла, залишаючись в організмі. Вона може просочити м’язи й жирову клітковину, утворю­ючи гематоми, вилитися у плев­ральну порожнину грудної клітки, у черевну порожнину, у будь-які інші місця тіла. Найнебезпечнішою є невелика за обсягом кро­вотеча із судин головного мозку. Якщо зовнішню кровотечу ми бачимо і можемо оцінити її силу, щоб вжити заходів і зупинити її, то внутрішню кровотечу зупини­ти можна не завжди.

Кровотеча з печінки, селезінки й нирок на­зивається паренхіматозною. За­лежно від типу й калібру судини розрізняють венозну, артеріальну й капілярну кровотечу. У разі венозної кровотечі кров тече струменем і має темний колір, оскільки вона позбавлена кисню. Яскраво-червона артеріальна кров, насичена киснем, тече пульсуючим фонтанчиком у такт скороченням серця. Якщо ж кро­вотеча капілярна, ми зазвичай забинтовуємо рану, і за якийсь час кров перестає з неї витікати. Однак зупинка кровотечі від­бувається не тільки тому, що ра­на була забинтована (цим ми перепинили шлях інфекції), але й через здатність крові зсідатися, довільна зупинка кровотечі відбувається таким чином. У разі пошкод­ження судини в її стін­ці утворюється отвір. До нього першими направляються тром­боцити, здатні при­липати один до од­ного, утворюючи кров’яний згусток. До нього прилипа­ють еритроцити, і всі разом вони при­клеюються до стінки пошкодженої судини. У плазмі крові містяться білки — фібриноген і про­тромбін. Коли цілісність судин не порушена, ці білки схожі на бі­лок курячого яйця — такі само на­піврідкі та прозорі. Якщо виникає кровотеча, фібриноген перетво­рюється на нерозчинний білок фібрин, що складається з міцних ниток, а протромбін — на тромбін, що сприяє утворенню фібрину. Кров’яний згусток, обплутаний нитками фібрину (основа тром­бу), міцнішає та збільшується, пе­ретворюючись на щільний тромб. Він закупорює отвір, що утворив­ся під час пошкодження судини, і кровотеча зупиняється. Якщо пошкоджено велику судину і кро­вотеча дуже сильна, втрата крові може стати загрозою для життя потерпілого. У цих випадках кро­вотечу зупиняють за допомогою давлючої пов’язки або джгута. Джгут накладають вище місця кровотечі. У пошкодженій судині тимчасово зупиняється крово­обіг, і втрата крові припиняється. Варто пам’ятати, що джгут може перебувати на руці або нозі постраждалого не довше ЗО хвилин, оскільки існує загроза розвитку гангрени.

Прокоментувати

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

Scroll To Top