Спинномозкова рідина міститься у
підпавутинному просторі, шлуночках і центральному каналі спинного мозку
. У дорослої людини кількість спинномозкової рідини становить 120-150 мл, вона виробляється судинними сплетеннями шлуночків
головного мозку
. Спинномозкова рідина циркулює у всіх напрямках. З бокових шлуночків вона надходить через міжшлуночкові отвори у порожнину третього шлуночка, а потім (через водопровід
середнього мозку
) у порожнину четвертого. Звідси через серединний (Мажанді) та бічний (Люшке) отвори частина спинномозкової рідини потрапляє у підпавутинний простір головного та
спинного мозку
, частина її по центральному каналу спинного мозку поширюється у каудальному напрямку, у розширення підпавутинного простору в ділянці кінського хвоста. Далі вона потрапляє у підпавутинний простір спинного мозку і рухається вгору до головного мозку. Відтік (всмоктування) спинномозкової рідини відбувається у
венозну систему
через грануляції павутинної оболонки.
Функції спинномозкової рідини різноманітні : вона є амортизатором для головного та спинного мозку, що оберігає його від механічних ушкоджень; бере участь у живленні та метаболічних процесах нервової тканини; у захисті від водно-осмотичних зрушень, забезпечує нормальний кровообіг у порожнині черепа .
В спинномозковій рідині знаходяться фізіологічно активні речовини, які можуть дифундувати до нервових центрів, змінюючи їх активність. Через цей механізм опосередковується регуляторна функція ліквору .
У клінічній практиці велике значення має вивчення її при різних захворюваннях нервової системи , а також можливість ендолюмбального введення лікарських речовин, обминаючи гематоенцефалічний бар’єр як для його зміцнення, так і для безпосереднього впливу на патологічний процес.
Найчастіше ліквор одержують за допомогою поперекової (люмбальної) пункції, яку проводять звичайно між II і IV або IV і V поперековими хребцями (щоб не пошкодити речовину спинного мозку).
Пройшовши міжостьові зв’язки та тверду мозкову оболонку, голка потрапляє у підпавутинний простір. Для діагностичних цілей беруть близько 10 мл рідини, у якій визначають тиск, колір, клітинний склад, хімічні складники (електроліти, білок, глюкозу), виявляють збудників захворювань.
З діагностичною метою у підпавутинной простір можна вводити контрастні речовини, з терапевтичною – антибіотики чи інші засоби, а також парні анестетики з метою знеболювання.
